Вже кілька тижнів минуло після позачергових парламентських виборів. Стали їх результати очікуваними чи неочікуваними – у кожного свої враження. Водночас тепер саме час знайомити вас з новими обличчями, а також розповісти про те, як нардепи з Рівненщини прощалися з своїм депутатством.
Сьогодні перша розповідь від Андрія ЛОЗОВОГО, екс-нардепа від Радикальної партії, яка нині не пройшла до парламенту.
Його прощальний пост в статусі нардепа – це справді щось. Варто читати повністю…
«Кожен народ має ту владу, яку не розстріляв. Так писав великий Олег Ольжич (Олег Олександрович Кандиба).
Тамада, весільний фотограф, ведучі корпоративів… Не вистачає хіба стриптизерки і професійної похоронної плакальниці… Цілком можливо, що це хороші люди, але: щ о в о н и р о б и т и м у т ь у п а р л а м е н т і ?
Колись Калігула зробив сенатором Римської імперії свого коня Інцитата. Якби ж ця благородна тварина жила в наш час десь на Печерську і була кандидатом від партії «Слуга народу» – кінь Інцитат був би обраний до Верховної Ради, де, мабуть, став би головою комітету з питань культури і духовності.
В принципі, я розумію мотивацію людей:
а) їх все дістало – і є ненависть до політичного класу в цілому, ненависть настільки сильна, що під одну гребінку пішли і ті, хто розкрадав армію – водночас і ті, хто воював на фронті, хто віддавав на фронт чи не останнє, хто боровся за Соборність України в парламенті;
б) людям так хочеться вірити в казку, в мешиах, що вони навідріз відмовляються дивитись в реальність. Це справді казка. Тільки не та, про яку вони подумали.
Це не «Принц і злидар». І не «Котигорошко». Це, шановні, «Голий король». Бо в кіно вам обіцяли зниження тарифів, і ви вірили. (…)
Вас – обдурили (слово замінене на нелайливе – Ред.). Знову. Але повірити в це дуже складно. Найважча емоційна реакція – це усвідомлення власного ідіотизму. Це так тяжко, що навіть після того, як вас пошили в дурні – ви продовжуєте вірити в казку (…).
Нова влада ще більше прогинатиметься під МВФ, перетворюючи Україну в сировинну колонію. Одночасно нова влада ще більше, ніж минула – йтиме на договорняки з Москвою. Медведчук в часи Петра купив два канали, і в часи Зеленського – купив ще два канали. І ніяких претензій СБУ до нього не мала і не має. І як літав на пряму в Москву – так і літає. І зрідженим газом як торгував – так і торгує. Єдина різниця – носить відкати в інше місце.
Народ нагадує алкоголіка, якому під час похмілля («він пожартував!») хочеться випити ще («Зеленський хоче зробити щось хороше для людей, але йому не дають»). І він випив. Внаслідок цього подальше похмілля буде дуже жорстоким (…).
Потім ви станете професором Преображенським, який не знає, що робити із створеним ним Шаріковим. Скоро.