На Дослідній станції лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування НААНУ вчені працюють над пристосуванням технології краплинного зрошування для вирощування певних лікарських культур, повідомляє Аgronews.org.
Вчені Дослідної станції зайнялися цією методикою порівняно недавно, але вже мають досить обнадійливі результати. Зокрема, склали перелік перспективних культур, які добре реагують на зрошення. Серед них:
- м’ята перцева;
- ехінацея пурпурова;
- валеріана лікарська;
- алтея лікарська;
- шоломниця байкальська;
- меліса лікарська та ін.
Досліди показали, що завдяки застосуванню краплинного способу зрошення значно зростають обсяги отримання сировини як підземних, так і надземних органів рослин. А контрольоване дозування добрив і засобів захисту підвищує якість продукції.
До прикладу, у валеріани лікарської цінність мають корені з кореневищами. Саме задля них її й вирощують.
За традиційними технологіями достатній урожай можна отримати лише на другому році життя. Завдяки краплинному зрошуванню так довго чекати не треба — урожай можна збирати вже в перший рік. Якщо застосовувати при цьому комплексну технологію, рекомендовану вченими, то для отримання якісної сировини потрібно буде витратити до 90 тис. грн на гектар.
Вартість сировини (сухих коренів з кореневищами) на українському ринку становить 100-120 тис. грн за тонну. При цьому, як стверджує Назар Приведенюк, в.о. завідувача відділу технології вирощування лікарських рослин Дослідної станції лікарських рослин, потенціал врожайності на краплинному зрошенні при озимій сівбі може сягати 4-5 т з гектара.
«Для досягнення таких результатів потрібно підтримувати рівень передполивної вологості ґрунту 90% від найменшої водомісткості», — говорить учений.
Зараз, за даними Держстату, в Україні лікарські культури вирощують на площі 11 тис. гектарів.З урахуванням приватних господарств населеня ці площі можуть виявитись удвічі більшими.
