Роман Коваль: “Українці зараз мусять мати витримку і холодний розум!”

25.10.2018

Роман Коваль: “Українці зараз мусять мати витримку і холодний розум!”

Нині Україна проживає особливий період в історії – велика кількість вірних Православної церкви у передчутті історичного звершення. Українці чекають на народження Української Православної Церкви, яка не лише матиме власну незалежність, а й буде визнана Православним Світом.

Проте, як і народження людини, так і поява на світ нової Церкви пов’язана з певними небезпеками та загрозами. Цілком можливо, що загрозливий час уже розпочався. Перший, хто про це заговорив, – рівненський лікар, політик та громадський діяч Роман КОВАЛЬ. Нещодавно пан Роман опублікував відкритий лист, у якому застерігав від необдуманих вчинків, які можуть зашкодити не лише релігійному життю, але й буттю України. “…Я завжди говорив, що муром для сильної Національної держави є Єдина Помісна Церква. Разом з тим розумію, що вороги України захочуть використати цю подію, щоб розв’язати міжрелігійний конфлікт для дестабілізації ситуації всередині країни. Звертаюсь до всіх націоналістичних сил в Україні. Саме ми маємо стати опорою і захистом для нашої Церкви і Держави. Не піддаватися на провокації, мати холодний розум і витримку. Вірю, що в нас все буде добре”, – йдеться у відкритому листі.

Саме це звернення-застереження і стало приводом до нашої розмови з Романом КОВАЛЕМ.

Пане Романе, що спонукало вас до написання цього відкритого листа?

– Цілком можливо, що у жовтні Україна, через надання спеціальної грамоти від Константинопольського патріархату – Томосу, отримає церковну незалежність – автокефалію. Я знаю, до чого це може призвести: через надання автокефалії в Україні, ймовірно, активізуються антиукраїнські сили. І це мене дуже непокоїть! Повірте, що існує реальна загроза!

Російські лідери думок відверто “пророкують”, що в нас може початися протистояння на релігійному ґрунті…

– Саме про це йде мова! Я закликаю націоналістичні сили мати витримку, щоб їх не спровокували і не штовхнули на релігійні протистояння. Саме ми повинні мати тверезий погляд і відчувати відповідальність за майбутнє нашої країни! Вона, як ніколи, потребує нашої підтримки та захисту. В жодному разі не потрібно допускати захоплення храмів, монастирів чи інших об’єктів, які належать УПЦ (Московського патріархату). Увесь процес становлення Української Церкви повинен відбуватися в межах законів і під керівництвом здорового глузду. Інакше, якщо ми допустимо будь-яке силове протистояння, воно може перерости у зіткнення, які потім виллються у громадянську війну. Це саме те, чого від нас очікує Росія, на що розраховує їхня влада.

Розкажіть, будь ласка, як ви бачите ситуацію? Як вона може розгортатися?

– Дуже просто. Думаю, не повідомлю сенсацію, якщо скажу, що на теренах України працює розгалужена сітка агентури Російської Федерації. У тому числі – офіцери спецслужб, перш за все Федеральної служби безпеки. Вони можуть знаходитися не лише у владних структурах, а й серед силовиків. Ці люди можуть влаштувати протистояння навколо великих релігійних святинь, аби були людські жертви, пролилася кров. Це може бути вибух, сутичка. Трагедію покажуть всьому світові, розтиражують російські ЗМІ, щоб виправдати своє повномасштабне військове вторгнення в Україну. Росіяни акцентуватимуть увагу і своїх співгромадян, і світової спільноти на тому, що змушені розпочати масштабну кампанію, аби захистити своїх єдиновірців. Для РФ потрібні підстави для обґрунтування силового удару по Україні, адже наші супротивники давно виношують подібні підступні плани. Для росіян незалежність Української Церкви – надважливе питання. Недарма кілька днів тому, 12 жовтня, відбулася Рада безпеки на чолі з Путіним, де, крім усього, обговорювалася ситуація з російською церквою в нашій країні. При тому декларують, що церква в Росії вільна від політики. Та, виявляється, у верхівки Кремля знову загострився інтерес до церковних справ на теренах України.

На вашу думку, чи можливе загострення на Рівненщині?

– Не хотілося б, але не виключено! Ми недарма вели мову про декілька монастирів у нашій області: Городоцький, Дерманський та Корецький. А також храм у селі Птича Дубенського району. Там можуть спровокувати протистояння. Варто згадати, що російські засоби масової інформації часто демонізували Рівненську область, тож у свідомості пересічного росіянина Рівненщина – це оплот так званої бандерівщини.

 

Ви вважаєте, що Путіну досі потрібна Україна?

– Я в цьому абсолютно переконаний! По-перше, без України неможливо побудувати імперію, яку мріє реконструювати Путін. Наша Батьківщина – це ключова територія, завдяки якій трималася ідея російського імперіалізму. Без української землі, без наших надр та ресурсів, їхня імперська велич – квола. Саме тому російські пропагандисти так міцно прив’язували історію України до історії Росії. Вони не можуть ігнорувати, що хрещення Руси почалося з Києва, але привласнюють цей факт собі.

Якби Московія не дорожила Україною, то фактично не почала б масштабний напад ще 2014-го року, коли анексували Крим. Це була повноцінна військова інвазія, але тоді наша влада на це не відреагувала. Лише пізніше владці усвідомили, що потрібно боронитися й захищати свої території, адже стало ясно – Кримом захоплення не закінчиться, а далі буде Донецьк, Луганськ, не виключено, і Харків та Південь України. І тоді з нами воювала саме російська агентура: організувати Іловайський та Дебальцівський котли могли тільки експерти-військові, адже для цього потрібні спеціальні знання. Звичайні шахтарі разом з робітниками до такого ніколи не додумалися б.

 

Ваше твердження про те, що Росія може використати релігійну ситуацію для розхитування ситуації в Україні, підкріплене конкретними даними чи це ваші передчуття й результат аналізу ситуації?

– Мені часто телефонували військові, які казали: “Ми не можемо зараз воювати один з одним”. Справа в тім, що багато наших захисників є прихожанами саме Московського патріархату. На сході та півдні України єпархії Української православної церкви (Київського патріархату) та Української автокефальної церкви – у меншості. І навіть патріоти часто ходять до Московського патріархату. Саме тому нашим ворогам вигідно внести напругу в духовне життя, щоб зародити зерна протистояння серед українців всередині країни. А потім завдати вирішального удару по нашій Незалежності.

 

Тобто нам усім варто очікувати провокацій?

– Так, адже будь-яке протистояння починається з провокацій. Хіба окупація Криму почалася не з провокації? Коли група агресивно налаштованих людей зайшла у парламент Автономної республіки – це було провокування частини населення з проукраїнською позицією. Патріоти України їх вигнали, після чого почалися заяви, що утискають російськомовне населення, і з’явилися звернення до Путіна про допомогу. Але як могли 19 тисяч військовослужбовців, а також правоохоронці, скласти зброю і не зробити жодного пострілу в бік ворога – для мене це дивно…

 

Пане Романе, я правильно розумію, що друга половина жовтня може бути дуже напруженим періодом?

– Так. Я завжди говорив, що найнебезпечнішими буде кінець жовтня та початок листопада цього року. В цей час відбудеться низка спроб антиукраїнської агентури, про яку я згадував, дестабілізувати ситуацію в Україні. Адже ці люди не були покарані, коли відбулася втеча Януковича. Наші спецслужби не припинили їхню діяльність, й агенти залишилися на своїх місцях, частина з них зберегли посади. Дехто має бізнес, який можна використовувати для фінансування антиукраїнських ініціатив. Хочу підкреслити, що Янукович залишив після себе не лише виснажену і практично розграбовану країну, а й цілий осередок поплічників, які не послідували за своїм наставником до Московії, але продовжують тут свою активну антиукраїнську політичну діяльність. Дехто з цих людей не цурається близьких стосунків з Путіним. Саме з їхніх вуст на теренах України лунають погрози українцям через намагання мати власне і самостійне, відмінне від росіян, духовне життя.

 

Виходить, що ті, хто підбурюватиме до нападів на храми Московського патріархату, найголосніше кричатиме: “Геть московського попа!”, можуть бути провокаторами?

Ні, я не хочу так стверджувати. Це можуть бути досить патріотично налаштовані люди, але вони не до кінця розуміють ситуацію, в якій опинилася Україна. З ними повинні були б працювати керівники націоналістичних та патріотичних організацій, якщо вони до таких належать. Або це, можливо, просто “гарячі голови”, яким хочеться вихлюпнути свої емоції й вони не думають про наслідки. Подібних осіб було немало під час Революції Гідності, наприклад. Тому відразу вважати їх провокаторами – не варто. Декого можуть використати заради своїх інтересів, а вони цього не помічатимуть. А тому вкрай важливо діяти розсудливо, аналізуючи, чим це може закінчитися і для кожної особистості, і для України в цілому.

 

Пане Романе, як тоді повинен діяти патріот, аби не допустити такого трагічного розвитку подій?

– Кожен зобов’язаний мати витримку, холодний розум і не піддаватися на провокації. Варто усвідомити: навіть найменше під’юджування може стати в перспективі громадянською війною, яка потрібна лише антиукраїнським силам. Розрізнення за релігійними переконаннями може тривати протягом багатьох років й пролягати через кілька поколінь. Якщо кожен з нас пам’ятатиме, що він відповідальний за Незалежність нашої країни, якщо “Україна понад усе” – буде не просто гаслом, а дороговказом у житті, то наші вороги не матимуть жодних шансів на перемогу. І головне – не слід втрачати оптимізму. Повторюся, переконаний, що все у нас буде добре!

, , , , переглядів: 418


Один коментар
  1. Духовне життя називається духовним тому що воно не стосується того що відбувається в матеріальному світі. Вчення Христа немає відношення до жодного з патріархатів, а церква – це Його тіло. А що російські чорти з українськими не поділили стіни, то це Господь управить, і Кожному положить на горб по каменю.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *