Ливарно-механічний завод у Квасилові побудований на базі ремонтних майстерень ще у 40-х роках минулого століття. Від початку свого існування підприємство займалось ливарною справою, і профіль заводу незмінний більш як півстоліття. Цей завод можна назвати раритетом, який успішно працює та нарощує масштаби виробництва. Про успіхи, зростання та проблеми ливарного “старожила” розповідає директор ТОВ “Квасилівський ливарно-механічний завод” Святослав ПАНЧУК.
– Квасилівський ливарно-механічний завод – виробник підземних пожежних гідрантів та один з найбільших виробників контейнерів для побутового сміття в Західній Україні.
Виробничі потужності та достатня кількість кваліфікованого персоналу забезпечують високу якість продукції, яка відповідає діючим стандартам та технічним умовам. На заводі до наших днів зберігся раритетний німецький верстат “Berlingo” 1949 року випуску. Він робить всього одну операцію, проте досі працює.
У 2014 році я став на чолі підприємства, яке було старшим за мене. Це велика відповідальність – очолювати завод, який більш як півстоліття тримає марку якості. Мені було 24 роки, коли я сів у крісло керівника. Після університету це була не перша моя робота, проте посада вимагала великих старань і вмінь. Моя освіта дала мені мислення, а це – найголовніше. Після закінчення Київського університету імені Шевченка, спеціальність “Кібернетика”, я працював у сфері IT, верстав сайти, потім системним адміністратором підпрацьовував. Перший запис у моїй трудовій книжці на цьому ж заводі – вантажник, другий запис – директор. Чому я захотів зайняти вищу посаду – в мені перемогли амбіції, бажання не упустити шанс. Я хотів спробувати свої можливості, перевірити, наскільки я компетентний в управлінні.
Прийшовши на виробництво, я вже знав усіх робітників, проте налаштувати робочу атмосферу було дуже непросто. Ще у 17 років я працював з цими людьми як вантажник, а сьогодні прийшов у ролі начальника. Важко було пояснити людям, як це сталося. Їм було складно мене сприймати як директора, проте я старався завоювати їхню довіру. Сьогодні на підприємстві працює 81 людина. Коли я прийшов керівником на завод – працювало 20 людей, за чотири роки ми напрацювали кадри, й виробництво зросло у кілька разів.
Завод має досвід роботи як з вітчизняними, так і з закордонними замовниками. 95% продукції купує Україна – це водоканали або компанії, які займаються перепродажем продукції. Київ, Дніпро, Львів, Одеса – найбільше замовлень спрямовано саме в ці міста. За кордоном же нашу продукцію купують виключно Молдова та Грузія.
Робітники працюють на старих верстатах, косметичного ремонту як такого немає, тому ми поетапно намагаємось оновлювати та переоснащувати виробництво, задля ефективнішої роботи.
Ливарне підприємство – це чорне виробництво, у білих сорочках ми не працюємо. Робочий графік заводу складається із двох змін. Із 8-ї до 17-ї люди формують вироби, а вночі працюють ливарні печі, які плавлять метал. Електроенергія у темну пору доби в рази дешевша, тому пріоритети розставлені згідно з енергозбереженням.
Ми користуємось багатьма сервісами та послугами ПриватБанку. У цій фінансовій установі відкриті кредитні лінії та депозит. Ми працюємо з цим банком упродовж тривалого часу і, незважаючи на те, був він приватним чи став державним, у нас ніколи не виникало проблем у взаєминах. Кредитування у ПриватБанку привабливе хорошими кредитними ставками і стабільністю, адже від нас не приховують можливих ризиків. Навіщо шукати інший банк, якщо ми маємо надійного партнера. Оперативність та зручність користування послугами ПриватБанку – це запорука довіри у клієнтів.
Нам є куди розвиватися, але не вистачає потужностей, щоб справлятися з великими замовленнями, тому в майбутньому плануємо розвинути виробництво, побудувати новий завод та розширити свою діяльність за рахунок нового підприємства.
У нас немає стратегії вийти на міжнародний ринок, плануємо максимально закрити український ринок. Ми працюємо прерогативно з постійними клієнтами. У 2014 клієнти брали мінімум замовлень, але протягом декількох років ми наростили обороти, виробничі потужності, і як результат прибутковість нашого підприємства зросла і продовжує зростати.
Вперше ми скористалися послугами програми “КУБ” у 2017 році. За ці гроші купили новий фрезерний верстат по дереву. Щоб зробити люк, у першу чергу потрібно зробити модель, а моделі є двох видів – алюмінієві та дерев’яні, ми працюємо з дерев’яними. Люк коштує, наприклад, дві тисячі гривень, а модель, щоб побудувати, – від 20 тисяч гривень. Ми не могли цього робити своїми силами і залучали до цієї роботи столярів, які нам клеїли, вирізали – на це йшло дуже багато коштів. Півмільйона гривень, які ми отримали завдяки програмі “КУБ”, дали нам змогу купити необхідний апарат. Він повністю автоматизований, людина малює модель на комп’ютері, записує інформацію на флешку, вставляє носій у верстат, натискає на кнопку – і через шість годин готова модель. Це полегшує нашу роботу, робить виробництво мобільнішим та ощаднішим.
Другий “КУБ” ми взяли на період зимового застою, адже у нас сезонне виробництво. Взимку ми не зупиняємо роботу заводу, працюємо на склад, а напрацьований продукт за першу половину березня продаємо. Участь у програмі “КУБ” продовжимо, адже ще чимало планів потрібно втілити, а з надійним партнером безпечно планувати та здобувати нові висоти.
У квітні 2018 року програмі “КУБ” (Країна Успішного Бізнесу) від ПриватБанку виповниться два роки. Тільки у 2017 році завдяки програмі “КУБ” профінансовано 21 тис. бізнес-проектів на суму 3 млрд гривень. Розвиваючи проект, ПриватБанк запустив нову, адаптовану під потреби клієнтів малого та середнього агробізнесу програму – “АгроКУБ”. Вона дозволяє отримати фінансування за найбільш прийнятними умовами, зокрема платність за кредитом знижено до 2% на місяць, також збільшено суму можливого фінансування до 500 000 грн та з можливістю кредитних канікул для клієнтів агросектору. Детальна інформація про проект “КУБ” та можливість заповнити заявку для отримання фінансування за посиланням: https://kub.pb.ua/get-credit/ .