Оксана Муравська: “Найбільше ціную можливість допомагати людям у складній життєвій ситуації”

08.03.2018

Оксана Муравська: “Найбільше ціную можливість допомагати людям у складній життєвій ситуації”

Оксана МУРАВСЬКА – відома не тільки в Рівному адвокат та правозахисник, яка завоювала власну репутацію не лише завдяки ґрунтовним знанням та вмінням, а й принциповою життєвою позицією та патріотизмом. Сьогодні пані Оксана захищає тих, хто захищав Україну. Своїми секретами успіху та переконаннями Оксана Муравська поділилася з читачами.

 

Чому Ви обрали саме цю професію?

– Я не одразу вибрала свій професійний шлях – це моє виважене рішення. І перш за все я вирішила стати юристом, оскільки прагнула змін у нашій країні, а найперше – у правовому полі. У сім’ї я перший юрист, мої рідні оволоділи інші професії й не мають жодного стосунку до цієї галузі, тому, у певному значенні, першопроходець. Мені не хотілося присвячувати себе технічним спеціальностям, як мої батьки, адже до цієї роботи у мене не лежала душа, отже обрала юриспруденцію. Проте, також згадую і те, що професія юриста мені подобалася ще з дитинства. Більше того, мені завжди імпонувала Маргарет Тетчер. Вона, як відомо, також юрист. Тож коли постала переді мною потреба вибору професії, я вступила у Національний університет “Острозька академія” на юридичний факультет. У той час цей відомий навчальний заклад саме відродився. Крім того, деякий період у своєму житті працювала на державній службі, де бачила те безчинство та беззаконня, з якими мають справу звичайні люди. Я остаточно усвідомила: моя професія – адвокат.

Що або хто Вас надихає розвиватися у Вашій професії?

– Певної особистості, яка була би для мене взірцем, немає. Українська юриспруденція багато перетерпіла у часи Радянського Союзу, а тому це збірний образ тих людей, які захищали права у ті часи: представники Розстріляного Відродження, дисиденти та правозахисники. Одним словом, це ті герої, які часто, не жаліючи свого життя, приходили на допомогу іншим.

Що найбільше цінуєте у своїй професії?

– Можливість допомагати людям у складній життєвій ситуації.

Жінці складно працювати адвокатом у сучасній Україні?

– Як не прикро це констатувати, в Україні досі існує гендерна нерівність. І вона доволі поширена. Я та інші мої колеги-жінки з цим боремося, намагаємося відстоювати рівні права. Проте, у деяких ситуаціях все ж таки маємо справу з утисками, коли трохи важче працювати саме тому, що ти – жінка.

Розкажіть, будь ласка, про свої професійні досягнення.

– Для мене професійний успіх –  це можливість відстояти справедливість. Найбільше мені запам’яталися у моїй практиці справи, які стосуються наших захисників. Наприклад, справа Сергія Колмогорова, якого засудили до 13 років позбавлення волі за те, що стріляв на блокпості, зупиняючи автомобіль, водій якого проігнорував вимогу зупинитися, а також не звертав жодної уваги, навіть, на попереджувальні постріли. Варто зауважити, що події розгорталися у 2014 році, у Маріуполі, де вже відбувалися бойові дії. Після чого Сергію інкримінували навмисне вбивство із перевищенням службових повноважень. Апеляційний суд Донецької області залишив цей вирок без змін. Більше того, мені було прикро читати ухвалу суду із граматичними помилками. Те ж саме, до речі, було у  рішенні суду першої інстанції. Себто вони не надто переймалися такими “дрібницями”. Складно було розпочинати працювати над цією справою, адже я почала вибудовувати захист уже на стадії касаційної інстанції. Та я впевнена, що Колмогоров – не винуватий у цій ситуації, адже немає кулі, яка була випущена зі зброї, так само немає жодних висновків експертиз, що ця куля вилетіла саме з його зброї. Жодних вагомих доказів, але Сергія “призначили” бути винним.

Аналогічно я є захисником у багатьох інших справах, які стосуються наших військовослужбовців, котрих військова прокуратура звинувачує в абсолютно надуманих злочинах. Наприклад, я представляю у суді права Віктора Камінського, якого чимало людей знають за позивним “Жак” – заступника командира батальйону “Донбас”. Віктор брав участь у звільненні Лисичанська, Попасної. Цей військовий під час Іловайського котла переодягнувся у білий халат та, взявши до рук прапор з червоним хрестом, вивів з оточення понад сотню поранених бійців. Віктор Камінський – людина-легенда, яку підтримує місцеве населення, але його звинувачують в буцімто організації банди й убивстві “мирних” сепаратистів. Військова прокуратура Луганського гарнізону звинувачує наших рівненських офіцерів-розвідників, яких Луганська військова прокуратура звинувачує у вбивстві нібито мирних сепаратистів-активістів.

До чого прагнете як адвокат-професіонал?

Я, так само, як і мої колеги-юристи, працюю над тим, щоб українське законодавство стало більш європейським. У жовтні минулого року мені випала можливість стажуватися у Європейському суді з прав людини. Саме там я на власні очі побачила, що означає дотримання прав людини і справедливе судочинство, до яких ми всі прагнемо, яких ми ще повинні досягти. У Страсбурзі мене, між іншим, вразила стоянка, де були самі лише велосипеди. Себто судді без броньованих авто та охорони відчувають себе вільними. Вірю, що і ми зможемо створити таке вільне та відкрите суспільство.

Контактний телефон Оксани Муравської: (067) 36 24 162

, , , , переглядів: 369


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *