У цей день, 29 серпня 1561 року в Пересопницькому монастирі Різдва Пресвятої Богородиці було завершено працю над створенням національного символу українців — Пересопницького Євангелія.
Пересопницьке Євангеліє — визначна рукописна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI століття. Один із перших українських перекладів канонічного тексту Четвероєвангелія.
Появу книги фундувала волинська княгиня Анастасія Заславська.
Відомо, що над перекладом і переписуванням Євангелія працював Михайло Василієвич зі Сянока (Лемківщина). Крім нього, в записі до книги згадується ще архімандрит Пересопницького монастиря Григорій.
Нині Пересопницьке Євангеліє зберігається в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. Саме на ньому складають присягу на вірність Україні її Президенти.
Уславив с.Городок, яке нині славиться унікальною пам’яткою природи – мальовничою Вишневою горою, барон фон Штейнгель Федір Рудольфович, відомий громадський, політичний, державний діяч української держави, останній власник Городоцького маєтку. Разом з відомим українським істориком, археологом, етнографом М.Ф.Біляшівським у 1896 р. він відкрив в с.Городок перший на Волині музей старожитностей.
На автотрасі Рівне–Луцьк знаходиться Клевань, згадувана під 1113 р. Коливань в “Повісті времінних літ”. Про історичні події в Клевані нагадують залишки замку князів Чарторийських та ранньобароковий Благовіщенський костел 1610 р.