Сім чудес Дубенщини

03.07.2018

Сім чудес Дубенщини

1. Дубенський замок
Упродовж кількох століть цю твердиню жодного разу не взяли приступом чи штурмом… Підступи до нього захищала річка Іква та заболочена долина. Офіційною датою його спорудження вважається 1492 рік.

Замок, як родовий маєток князів Острозьких, переходив через шлюби від однієї князівської династії до іншої, а загалом він був приватною власністю князів Острозьких, Заславських, Сангушків, Любомирських. І лише наприкінці XIX ст. замок був проданий військовому відомству і відтоді тут почергово розташовувалися армійські частини.
Він і нині вражає погляд відвідувачів, однак часті перебудови, занепад та запустіння в ХІХ столітті призвели до значних руйнувань його споруд, втрати первісного декору.

2. Луцька брама
Раніше в’їзд у Дубно був через Луцьку браму. Назву вона отримала тому, що стоїть на дорозі, яка вела з міста до Луцька. Збудована у стилі ренесансу з каменю і цегли у кінці XV — на початку XVI століть, Луцька брама — рідкісний різновид барбакану (округлої будівлі з бійницями). Крім Волині, таких ніде більше немає. Звів Луцьку браму приблизно у першій половині ХVI ст. архітектор Якуб Мадлайн за вказівкою князя Олександра Заславського. У 1785 році браму перебудували. У XIX столітті у Луцькій брамі розташовувалася масонська ложа. Брама дала назву передмістю Дубна — Забрама. У давніх документах зустрічаємо назву цього передмістя — Запаркання, Забрам’є.

3. Свято-Варваринський жіночий монастир
Монастир кармеліток у Дубно був заснований у 1660 році. За іншими даними — у 1702 р.
При монастиреві був сад, город і пасовисько; черниць у ньому було під кінець його більше як 200-літнього існування до 18-ти. Вони займались, між іншим, вихованням дівчат. У народі черниць називали панєнками. Це дало назву вулиці, що вела в монастир — Панєнська (тепер вул.Шевченка).
У 1890 році всю територію кармелітського монастиря разом з будівлями за царським указом передали Хрестовоздвиженській пустині, а черниць перевели в інше місце. Перед від’їздом вони знищили у монастирі все, що можна було, а землю та будівлі передали у фіктивну оренду. Та православне відомство досить скоро все відбудувало.
Після вересня 1939 року монастир ліквідували, а приміщення пристосували для інших цілей. Зараз там — онкодиспансер. У 2004 році тут виділили кімнати для домової церкви та під келії для насельниць монастиря.

4. Тараканівський форт
Після чергового третього поділу Польщі наприкінці XVIII ст. по лінії Збараж—Броди—Берестечко—Сокаль пройшов кордон між Російською та Австро-Угорською імперіями. На початку 1870-х років військовий департамент підготував план створення низки фортів вздовж всього західного кордону імперії Романових. Але збудований був лише один — Дубенський форт “Застава”, більше відомий зараз під назвою “Тараканівський”.
Як військовий об’єкт форт морально застарів, ще до повного завершення будівництва — артилерія не стояла на місці. Крім того, місцеві пагорби, ліси та болота дозволяли або непомітно обійти Дубенський форт, або обстрілювати його скільки знадобиться із закритих позицій і гарнізон укріплення навіть не зміг би ефективно відповісти.
Кілька разів форт переобладнували й намагалися використовувати як склад, але надмірна вологість і випаровування не дали такої можливості. Зараз форт покинутий напризволяще.

5. Козацький Редут
Пам’ятка, що знаходиться між селами Плоска і Семидуби, пов’язана з визвольною війною українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Як відомо, Іван Богун очолив військо, коли Хмельницького забрали у полон татари. Саме він зробив три таємні переправи козаків, аби вивести військо з оточення. І саме на полі Козацького Редуту 300 козаків і селян стали на смертельний бій, щоб затримати польське військо Яна Казимира і дати змогу козакам втекти.
Нині про цю трагічну подію нагадують тесані кам’яні хрести, а ще — пам’ятний знак у формі стилізованої дзвіниці з цифрою “1651” та каплиця, автором-проектантом яких є лубенський поет, художник, скульптор Микола Тимчак.

6. Джерело Праведної Анни
Знаходиться скит біля села Онишківці. За місцевими переказами, у давнину на місці джерела стояла церква. Але в часи татарської навали церква, за легендою, увійшла в землю.
З часом тут явилась ікона святої Праведної Анни, яку першими помітили пастушки. Врешті, на цьому місці побудували капличку, в якій і зберігалася святиня, а також з того часу забило цілюще джерело. У часи атеїзму капличку закрили і вивезли, а саме джерело засипали торфокришкою, землею та бетонними плитами. Стараннями селян зруйноване джерело очистили. У 1991 році тут закінчили нову кам’яну церкву на честь Праведної Анни. З південного боку зробили заглиблення, куди після молитви занурюються віруючі люди.

7. Фестиваль “Тарас Бульба”
Міжнародний фестиваль “Тарас Бульба” — це справжнє свято української музики. Він є ровесником Незалежної України, позаяк був зафондований влітку 1991 року.
Фестиваль сприяє піднесенню української національної ідеї серед молодих творчих сил та допомозі обдарованій молоді. На захід приїздили учасники та гості не тільки з України, а й з-за кордону. У Дубні лунала “жива” музика з Австрії, Росії, Словаччини, Німеччини, Канади, Бельгії, Польщі, Франції, Молдови та Білорусі.

переглядів: 18


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *