Чи можна сьогодні їсти кавуни? Пояснення від священника з Рівного

11.09.2020

Чи можна сьогодні їсти кавуни? Пояснення від священника з Рівного

Сьогодні, 11 вересня, православні вшановують мученицьку кончину славного пророка і Хрестителя Господнього Іоана.

Цей день має не тільки важливе значення для Церкви, але й є чимало забобонів навколо цього дня.

Протоієрей Василь Рудніцький пояснив значення цього дня.

Сьогодні ми відзначаємо день Усікновення голови Іоана Хрестителя. Церква в цей день встановила одноденний строгий піст. Не прийнято веселитися, влаштовувати святкування та застілля.
Попри те з цим святом у нашому народі пов’язані певного роду забобони, на які свідомі християни повинні знати, як відповісти.

 

Зображення з офіційної сторінки Василя Рудніцького у Фейсбук

Найпоширеніші забобони в цього дня говорять про те, що не можна різати та їсти кругле.
В народі побутує думка, що на Усікновення голови Іоана Хрестителя не можна їсти круглі фрукти, овочі: яблука, картоплю, бо вони нагадують голову Предтечі. А також кавуни, помідори, які символізують кров святого. Не можна їсти й будь-що на блюді – на ньому лежала голова Іоана Хрестителя. Також цього дня не варять борщ, люди не беруть у руки нічого гострого (ножа, сокиру, пилку).
Але Церква вчить, що заборон їсти круглі овочі та фрукти чи використовувати ніж у цей день немає. Такі забобони люди придумують через брак віри. Такі традиції – це свідчення відсутності релігійної освіти, релігійного виховання, свідчення відсутності розумної віри, яку Господь у псалмах через пророка Давида говорить нам: «Розумної бажаю віри».
Але якщо хтось відмовляється різати яблуко, хліб, то має розуміти, чому саме він відмовляється.
Ми маємо зрозуміти, яким було життя людини у середньовіччі. Єдиним для неї календарем був церковний календар. Саме тому деякі події в природі, які люди спостерігали протягом свого життя і встановлювали певні прикмети для себе, котрі пов’язані саме з церковним календарем. Наприклад, після дня пам’яті пророка Іллі вже була холодна вода в річках. Тому для того, щоб люди не хворіли – заборонялося купатися. Або інші прикмети – огірки старалися саджати на Георгія Побідоносця, яблука їсти після Преображення Господнього тощо.
Є дуже багато таких прикмет, але це пов’язано не зі Спасом, не зі святими Іллею та Георгієм чи з «Главосікою». Це пов’язано з тим, що люди жили за церковним календарем. Сьогодні ми не живемо від Різдва до Пасхи. Ми живемо місяцями, датами, днями тижня. Якщо перекласти ці народні прикмети на звичайний календар, то вийде такий собі народний побутовий календар. Він не має релігійного забарвлення. Та й не треба пов’язувати духовні речі з речами земними, матеріальними. Потрібно просто розуміти сенс церковної події.
А сенс сьогоднішнього свята – це вірність правді Божій до кінця, аж до смерті. Тому сьогодні святий Іоан Хреститель у цьому для нас є прикладом. Він вірив у те, що проповідував. І жив так, як навчав. Тому і помер за справедливість через нерозкаяння Ірода, якого заохочував до навернення, бо жив той розпусно з жінкою свого брата.

Саме тому просімо у святого Іоана Христителя благодаті правдивого християнського життя, щоб ми жили згідно нашої християнської віри і не змішували її з різного роду забобонами.

, ,


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *