Спадщина чи договір дарування: юристи консультують рівнян

Щасливе
27.07.2020  08:19

Спадщина чи договір дарування: юристи консультують рівнян

В рамках проекту “Юридична журналістика” група адвокатів Юридичної клініки ННІ права НУВГП будуть надають відповіді на питання, юридичні консультації на питання наших читачів.

Консультує: кандидат юридичних наук, професор та завідувач кафедри конституційного права та галузевих дисциплін, заступник директора ННІ права НУВГП Міщук Інна Володимирівна.

Ось питання від читача: Що треба знати про спадщину? Заповіт чи договір дарування?

Однозначно, для спадкодавця краще оформлювати заповіт, так як за власником майна до смерті зберігається право власності і майно по факту успадковується особою після смерті спадкодавця. Договір дарування автоматично ще під час життя спадкодавця анульовує його майнові права і є ризик того, що недобросовісний родич, який стане новим власником такого майна, може позбавити житла таку особу ще під час його життя.  Переваги для спадкодавця майна по оформленню заповіту, ще й у тому, що кожний новий заповіт автоматично анульовує попередній, що дає змогу ще за життя  спадкодавцю у разі недобросовісної поведінки того на кого написано заповіт, переоформити його на більш порядного родича чи іншу особу.

Є ще й інша форма оформлення спадщини: така як Спадковий договір, за яким майно отримує спадкоємець після смерті спадкодавця, але при його житті бере на себе обов’язки обумовленні спадкодавцем у Договорі. Наприклад догляд, придбання ліків на час лікування та поховання у подальшому відповідно до волі особи, у тому місці, де вона бажає. Така форма краще регулює зобов’язання двох сторін. Захищає добросовісного спадкоємця, який доглядає особу, адже цей Договір має більшу юридичну силу. Наступні підписані після нього документи спадкодавцем не мають значення, якщо не було анульовано Спадковий договір. Анулювання договору відбувається виключно за заявки двох сторін або  в судовому порядку.

 Що таке спадщина?

Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування відбувається за заповітом, а у випадку, коли заповіт відсутній (визнаний недійсним тощо), у порядку передбаченому законом.  Законом визначено 5 черг спадкоємців: 1) діти спадкодавця, у тому числі і народжені після його смерті, батьки померлого, той з подружжя, який його пережив; 2) рідні брати та сестри,  баба, дід; 3) рідні дядько та тітка; 4) особи, які проживали із спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до відкриття спадщини; 5)  утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї, а також інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

Спадкоємець немає можливості обирати , що  саме він хоче успадкувати, адже переходять як і права, так і певні зобов’язання.  Не входять до складу спадщини права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема, особисті немайнові права (наприклад, право на життя, здоров’я, ім’я, приватне життя, опіку та піклування, безпечне довкілля, на повагу честі на гідності, свободу пересування і т.д.); право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов’язки особи як кредитора або боржника.

Важливе значення відіграють час та місце відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона вважається померлою (якщо особа визнана такою за рішенням суду). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Протягом цього часу потрібно подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини.  Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї.

Перед відвідуванням нотаріуса варто заздалегідь підготувати документи для відкриття спадкової справи:

  • паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця;
  • свідоцтво про смерть спадкодавця;
  • заповіт, якщо такий є;
  • якщо Ви вступаєте у спадок за Законом, візьміть документ, що підтверджує родинні відносини зі спадкодавцем: це може бути свідоцтво про народження або свідоцтво про укладення шлюбу і так далі;
  • також потрібна довідка з компетентних органів про те, хто проживав з померлим на дату смерті.

Що обрати заповіт чи договір дарування?

Договір дарування – це договір, за яким дарувальник дарує або зобов’язується в майбутньому подарувати іншій особі — обдаровуваному — майно (об’єкт нерухомості) безоплатно, і обдаровуваний має право власності на неї – право володіти, користуватися та розпоряджатися — безпосередньо після вчинення угоди та її державної реєстрації. Після того, як договір підписано та зареєстровано – майно вмить переходить у володіння обдаровуваного, він одразу може розпоряджатися їм на власний розсуд, тому кожен з тих, хто вирішує передати нерухомість за таким договором, втрачає усі права на об’єкт дарування. «Скасувати» договір дарування дуже важко,  іноді й неможливо, тому що потрібно надати беззаперечні докази того, що дарувальник не розумів всіх тонкощів процесу та не усвідомлювала своїх дій. Розпорядитися своїм майном у формі договору дарування доцільно лише, якщо людина повністю впевнена у обдаровуваному і немає жодних сумнівів у доброчесності та порядності такої особи, хоча навіть у такому випадку 100% гарантії дотримання Ваших інтересів все одно немає. Якщо правонаступників та претендентів на спадок багато, в такому випадку попередньо укладений договір дарування гарантовано забезпечить перехід майна у власність бажаній особі,

Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач є вільним у виборі спадкоємців, маючи можливість без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. Заповіт можна переписувати хоч щодня, вносити до нього зміни, у будь-який час його скасувати. Таким чином, кожний новий заповіт автоматично скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Перехід права власності на майно зазначене в заповіті відбудеться лише після смерті спадкодавця, то того від може розпоряджатися цим майном як завгодно.

Маєте запитання до юристів – залишайте їх в коментарях під цією публікацією – ЗАПИТАТИ

 

 

 

, , , , переглядів: 384

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *