Степанюк Михайло Іванович

Український поет, член Національної спілки письменників України, автор численних поетичних збірок.У 1967-1990 рр. – голова виконкому Зорянської сільської ради. Був директором і заступником директора ЗАТ «Консюмерс-Скло-Зоря», секретарем правління фонду-клубу “БлагоДійна корова”, депутатом Рівненської районної ради багатьох скликань.

Уродженець с. Жильжа Костопільського району.

Дата та місце народження: 22 січня 1942 року, село Жильжа, нині Костопільського району на Рівненщині, у сім’ї хліборобів. Закінчив 11 класів Бронницької загальноосвітньої школи.

У 1961-1964 рр. служив у лавах радянської армії. Пізніше закінчив Рівненське музичне училище, Мирогощанський радгосп-технікум, юридичний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка.

Працював завідувачем клубу, водієм, робітником, бригадиром з формування цегли Бронницького цегельного заводу.

Трудова діяльність:

З 1967-1990 рр. – голова виконкому Зорянської сільської Ради. З 1991 р. – директор ЗАТ «Консюмерс-Скло-Зоря», секретар правління фонду- клубу «БлагоДійна корова», депутат Рівненської районної ради багатьох скликань.

Член Національної Спілки письменників України. Переможець Всеукраїнського фестивалю гумору та сатири – Лауреат Нобельської премії 2011 р.

Окремими виданнями вийшли книги: «Я намагаюся збагнути…» ( 1998), «Що відсміюся – те відплачу» ( 2000), «…Бо ми того варті»( 2001), «Пандора»(2001), «Свята Ганна»(2001), «Підзаконне дишло»(2002), «Грабівський Вал»(2002),«Діти гречкосіїв»(2004),«Сірко»(2005), «Поліські легенди»(2005), «Реформальні билиці»(2005), «НЛО» (2006), «Ось так живемо» (2009), «Акценти на сучасні моменти» (2009), «Толока, та не така»(2011), «Лелека» (2012),« Про калину і не тільки» (2013).