Поки ця ніша практично вільна, а вкладення можуть окупитися за 2-3 роки.
Українські устриці продаються за ціною 35 грн штука або 399 грн за дюжину (саме ця кількість вважається нормальною порцією за обідом). І попит на них зростає з кожним роком. Цей продукт охоче беруть ресторани і супермаркети, а також є перспективи експорту в сусідні країни. Найбільш цікавими, на думку засновника і господаря першої на території сучасної материкової України (Одеська область) устричної ферми «Устриці Скіфії» Андрія Пігулевського, представляються Болгарія, Молдова, Польща, Прибалтика.
Нагадаємо, в анексованому Криму існує ще одна ферма біля Ялти, відкрита ще в 2005 році.
Первісна собівартість виробництва, за даними «Устриці Скіфії», становила 1 євро. Але за три роки, у міру нарощування виробництва вдалося знизити витрати і отримувати прибуток при продажі устриць по 33-35 грн / шт.
«Я хочу довести вартість устриць до 15 грн / шт, щоб розширити коло споживачів і зробити цей продукт доступним, а не елітним», – розповів Андрій Пігулевський.
На відміну від імпортної устриці, яка знаходиться в дорозі 4-5 днів, а потім потрапляє на стіл з перетримкою з штучно приготованою морською водою, українська устриця може бути доставлена в будь-яку точку країни максимум за добу.
Види устриць і їх вирощування
За великим рахунком, устриці бувають тільки з двох сімейств: плоскі (круглі) – лат. оctrea (остреа) і глибокі (запалі або довгасті) – лат. сrassostrea (крассостреа), все інше – підвиди.
Устриці бувають фермерські та дикі (найчастіше голландська і португальська). Серед фермерських устриць розрізняють афіновані і так звані напівдикі чи устриці «повного моря».
Наприклад, у Франції, де устриць вирощують в більш солоних водах, для афінажу їх переміщують в спеціальні басейни (клери), де майже прісна вода робить молюсків більш ніжними і менш солоними.
Найчастіше при створенні устричної ферми мова йде про відкриті морські простори, тому що в басейнах їх вирощувати невигідно, оскільки це пов’язано з великими витратами на електроенергію для прокачування води, корми та вирішення екологічних питань. Досить сказати, що одна устриця фільтрує приблизно 24 л води за годину, а зростає вона кілька років.
Рівненське підприємство перемогло у США недобросовісного конкурента
Чорне море має більш низьку солоність (17-18 проміле) в порівнянні з водами Світового океану і Середземного моря (36-39 проміле). Це означає, що українська устриця може проходити афінаж все своє життя (близько 16-18 місяців). Хоч і є формально устрицею «повного моря». Такі устриці живуть в морі в спеціальних сітчастих мішках по три роки під наглядом фермерів.
Як розповів Андрій Пігулевський, приблизно 98% фермерських устриць в Європі – це Crassostrea Gigas, також відома як тихоокеанська або японська устриця. Ця устриця більш стійка до хвороб.
Плоскі устриці цінуються вище, але вони не так добре піддаються розведенню.
Краще зайнятися вирощуванням тріплоідної устриці, яку можна продавати цілий рік. Але тоді доведеться закуповувати посадковий матеріал – личинки устриць (спат).
Посадковий матеріал купується у Франції в спеціальних розплідниках (за аналогією з насінням рослин). Початківцям фермерам краще все-таки купувати посадковий матеріал, щоб не освоювати технологію розведення диплоїдних устриць і не будувати свій розплідник.
Як раніше розповідав власник устричної ферми в анексованому Криму Сергій Кулик, щоб відновити популяцію чорноморської устриці потрібні спеціальний розплідник, лабораторія, 7-8 біологів селекціонерів, $ 1,5-2 млн інвестицій.
Що потрібно для організації ферми
Вода Чорного моря, всупереч поширеній думці, чистіша, ніж в Середземному або інших регіонах світу, де культивуються устриці. Так як на його берегах трохи промислових підприємств і води забруднені тільки в районі великих портів. Чиста вода Чорного моря робить українську устрицю смачнішою порівняно з імпортною.
Для організації устричної ферми, перш за все, потрібно знайти акваторію для вирощування устриць. Вважається, що устриця любить прохолодні води, а влітку Чорне море, особливо в лиманах, прогрівається навіть до 30 градусів і вище. Але як показала практика, устриця переживає і більш екстремальні температури. Оптимальною є температура в 19 градусів.
Вимоги до вибору акваторії ферми устриць такі:
– оптимальна глибина – 12-20 м;
– морське дно з рівною поверхнею.
Важливі також відсутність виробничих і побутових джерел забруднення та наявність фітопланктону – природного корму для устриць. Обрану ділянку перевіряють шляхом мікробіологічних аналізів молюсків, зібраних на ній.
Потім треба підібрати розтяжки, канати, садки: якщо їх неправильно вибрати – устриць при штормі просто може зірвати і унести в море.
Отримують спат в спеціальних ящиках-контейнерах. Потім його поміщають в садки для дорощування в море. Процес вирощування включає такі операції:
– періодична чистка кошів від наросших водоростей;
– сортування і пересадка підрослої устриці в додаткові садки;
– видалення хижака-рапана і його потомства;
– роз’єднання зрощених раковин.
По досягненню устрицями товарного розміру, садки доставляються на берегову базу для обробки. Їх миють, перебирають, сортують, зважують і упаковують в коробки від 1 до 15 кг. Термін зберігання оброблених живих молюсків при високій вологості при температурі від 1-10 ° С – 10 днів.
Розмірний ряд устриці (від 4 до 0, чим менше номер, тим більше устриця) визначається її вагою. Чим товща раковина, тим менше м’яса в процентному співвідношенні до її загальної ваги.
З одного боку, вирощувати устриць в Чорному морі відносно просто. Треба зробити посів і стежити, щоб устриць не з’їли рапани. Але щоб устриці вийшли смачними, доведеться підлаштовувати європейські технології під українські реалії самостійно. Так як таких фахівців в Україні не готують, а конкуренти навряд чи стануть ділитися своїм ноу-хау. Наприклад, інформацією про найбільш підходящу глибину розміщення мішків з устрицями і кількість молюсків в кожному з них.
Наприклад, в «Устриці Скіфії» розробили свою систему, яка дозволяє вирощувати устрицю за 16 місяців. Тобто, перший урожай буде тільки через 1,5 року. Зараз ця ферма зі штатом в п’ять чоловік виробляє до 40 тонн устриць в рік. У 2015 році на фермі виростили близько 17 т устриць, в 2016 – близько 40 т, а ще через кілька років хочуть підвищити продуктивність до 100 т і грунтовно потіснити на ринку імпортних молюсків.
Тому є сенс налагодити тісні контакти з вченими та біологами. Не зайвим також буде запросити інформаційну допомогу у Держрибагенства, яке зараз активно просуває розвиток аква-і марикультури в Україні. Там, у всякому разі обіцяють надавати всіляке сприяння підприємцям. Та й дозвіл на оренду акваторії також видають в цьому відомстві.
Судячи з інформації першопрохідців в цьому бізнесі, необхідний стартовий капітал становить від $ 200 тис. до $ 500 тисяч. Але тут є безліч нюансів. Наприклад, працівники повинні доглядати за устрицями, скажімо, чистити садки. Це можна робити вручну, пірнаючи за садками, перебираючи їх і чистити кожну з тисяч устриць. А можна купити човен з помпою для очищення кошів, підйомним механізмом і установкою для промивання й сортування.
Наприклад, за 10 років, до 2015 року Сергій Кулик вклав в свою ферму $ 2,5 млн, довівши виробництво до 20 тис. устриць і 20 т мідій в рік з 5 га акваторії. А розширення бізнесу до 20 га акваторії і будівництво берегової бази для забезпечення тризмінної роботи персоналу зажадає приблизно стільки ж.
Зате, коли початкові вкладення зроблені, витрати на підтримку цього бізнесу мінімальні (в порівнянні з прибутком, який може перевищувати витрати в рази).
За матеріалами: UBR.ua
