Вона – людина, яка бачить світ у барвах музики, а кожну дитину – як унікальний Всесвіт.
Олена ЄСИП – старша викладачка вищої категорії з 17-річним педагогічним стажем, вокалістка, членкиня Національної всеукраїнської музичної спілки (естрадна спеціалізація), лауреатка всеукраїнських та міжнародних конкурсів, магістерка логопедії УДУ ім. М. Драгоманова, лауреатка Національної премії “Краща українка в професії 2024”, волонтерка благодійного фонду “Скарбниця Надії”.
Підприємиця, засновниця та керівниця Творчої майстерні “Світанок”, Олена Єсип переконана: справжня творчість народжується там, де є любов, щирість і віра в добро.
Ексклюзивно для журналу “РІВНЯНИ“
Професійний шлях та покликання
– Пані Олено, розкажіть трохи про себе. Якою була ваша професійна дорога до творчості?
– У 2005 році я закінчила Рівненське музичне училище РДГУ за спеціальністю “хоровий диригент”, а у 2008 році отримала диплом спеціаліста кафедри естрадного співу РДГУ. У 2024-му завершила магістратуру з логопедії в УДУ ім. М. Драгоманова.
Творчість, напевно, завжди жила в мені – ще з дитинства. Я зростала серед музики, пісень, грала на бандурі й фортепіано. Музика була моїм світом – щирим і теплим. Пам’ятаю, як співала вдома для рідних, навіть не підозрюючи, що це стане справою життя. З часом зрозуміла: саме через творчість я можу ділитися добром, підтримкою і натхненням.
Магія роботи з дітьми
– Ви тривалий час працювали в Клеванській музичній школі. Які враження залишила ця робота?
– Робота з дітьми – це завжди особлива магія. У кожній дитині є цілий всесвіт, і бачити, як вона відкриває його через музику, – неймовірно. У Клеванській музичній школі, а також у Клеванській спеціальній школі, де п’ять років працювала за сумісництвом, отримала безцінний досвід. Там я навчилася слухати, розуміти, відчувати дітей. Вони щирі, відкриті й здатні навчити дорослих радіти простим речам.
Народження «Світанку»: простір любові та надії
– Як виникла ідея відкрити власну творчу майстерню?
– Напевно, у кожного приходить момент, коли хочеться втілити власне бачення – створити простір, де панує добро, творчість і любов до дитини. Так народився “Світанок”. Це було не стільки рішення, скільки поклик серця. Хотілося, щоб діти й дорослі могли розкривати свої таланти в атмосфері довіри, ніжності й натхнення.
– Чому саме “Світанок”? Який зміст ви вкладаєте у цю назву?
– “Світанок” – це початок нового дня, символ пробудження, надії, світла. Для мене це не просто слово, а стан душі. Я дружина ветерана, і коли мій чоловік повернувся з війни, отримавши інвалідність, для мене настав мій світанок – з’явилася надія.
Кожен наш учень – це маленький світанок, який розквітає по-своєму. Ми разом відкриваємо нові можливості, і кожен крок – це нове світло.
Напрямки роботи та інклюзивний підхід
– Скільки зараз маєте учнів і за якими напрямками працює ваша майстерня?
– Зараз у нашій майстерні займаються діти та дорослі різного віку – близько 60 осіб. Ми працюємо за кількома напрямками: вокал, ранній музичний розвиток, логопедія та образотворче мистецтво. Кожен напрямок – це окрема історія, але всіх нас об’єднує любов до творчості та бажання розвиватися.
– Ви також займаєтеся з дітками з особливими освітніми потребами. Як вдається знайти підхід до кожного?
– Головне – бачити в кожній дитині особистість. Не “особливість”, а душу, яка хоче бути почутою. Я завжди починаю з довіри, ніжності, спокою. Через музику, гру, усмішку, малюнок – ми поступово відкриваємо шлях один до одного. І коли дитина починає співати або усміхатися – це найвища нагорода.
Погляд у майбутнє
– Старт уже покладено. Якими бачите плани на 2026 рік?
– Ми мріємо рости й розвиватися. Плануємо розширювати напрямки роботи, організовувати концерти, виставки, творчі зустрічі. Хочемо, щоб “Світанок” став місцем, куди приходять за світлом – не лише діти, а й дорослі. Бо творчість не має віку, вона живе в серці кожного.
+38 096 441 77 38
facebook.com/share/17WzzsgSyo/
instagram.com/olena_esip
на правах реклами
Читайте також : Дитячі голоси лунали для військових у Клеванській лікарні
