19 вересня на Рівненщині відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Стійкість освіти і науки в умовах воєнного стану: сучасні виклики та стратегічні рішення».
Масштаб конференції визначався передусім рівнем представництва. Офлайн-частина об’єднала понад 50 науковців, які представляли 24 заклади вищої освіти та наукові установи України, а також 8 закладів Європейського Союзу. Ще понад 150 науковців прийняли онлайн-участь у науковому заході.
Серед учасників – ректори та проректори університетів, доктори наук, професори, академіки, керівники наукових установ, представники органів державної влади та міжнародної академічної спільноти.
Модерував конференцію доктор юридичних наук, професор, відмінник освіти України, почесний професор низки міжнародних та українських наукових установ, академік провідних наукових академій України, віце-президент з наукової роботи Науково-дослідного інституту публічного права Андрій Боровик.
У вступному слові він зазначив: «Дійсно ми тримаємо науковий фронт країни, але зараз на сході України наші громадяни ціною власного життя боронять незалежність нашої держави, в тому числі і для того, щоб ми могли сьогодні провести цю конференцію. Весь світ сколихнули кадри, як професор Ужгородського національного університету читає лекції студентам прямо з окопу, чи як студент одного із Рівненських вишів доставляючи снаряди на передову слухає онлайн лекцію з метою здобуття вищої освіти. Шана і подяка нашим захисникам!». Крім того академік Боровик звернув увагу та те, що проведення таких наукових зустрічей на Рівненщині вже стало системним: упродовж останніх років тут неодноразово збирали представників провідних університетів, наукових установ і державних органів для обговорення найбільш гострих проблем освіти та науки. Одну зі своїх ключових тез Боровик раніше сформулював гранично лаконічно: «Освіту і науку в Україні не зупинити».
Рівень конференції засвідчив і склад її почесних учасників. До наукової спільноти звернулися представник Офісу Президента України Дмитро Журавльов, представник Міністерства освіти і науки України Сергій Таран, директор Департаменту освіти і науки Рівненської ОВА Петро Коржевський, директор Центру українсько-європейського наукового співтовариства Михайло Віхляєв, ректори українських університетів Євген Соболь, Олексій Дніпров та Сергій Гречанюк, президент Інституту кримінального права та прикладної кримінології Республіки Молдова Валерій Бужор.
У центрі професійної дискусії були питання, які безпосередньо визначають майбутнє української освіти: робота університетів під час воєнного стану, повернення студентів і науковців з-за кордону, академічна відповідальність закладів вищої освіти, вплив штучного інтелекту на наукову діяльність, розвиток наукових шкіл та якість досліджень. Свої напрацювання представили відомі вчені – Мирослава Філіпович, Олег Дубинський, Людмила Боровик, Сергій Ягодзінський, Наталія Савіна, Олексій Дрозд, Наталія Деревянко, Андрій Боровик, Олександр Колб та Олег Батюк.
Однією з найбільш дискусійних стала тема академіка Наталії Деревянко щодо доцільності застосування НМТ в умовах воєнного стану та при вступі до приватних закладів вищої освіти: питання справедливості єдиних правил для вступників, які проходять однакове тестування в принципово різних умовах війни, викликало жваве обговорення.
Окремий акцент академік Андрій Боровик зробив на проблемі трансформації ролі монографії у процедурі здобуття наукового ступеня доктора наук та причинах зниження значення монографічних досліджень. Йшлося фактично про ширшу тенденцію – поступове зміщення уваги від цілісної багаторічної наукової праці до формальних показників академічної активності. Порушене питання органічно продовжило теми, які Боровик системно досліджує впродовж останніх років: академічну доброчесність, якість наукових публікацій, підготовку дисертацій, корупційні ризики під час здобуття наукових ступенів та проблеми присвоєння вчених звань.
Однією з доповідей, що викликали найбільший резонанс, став виступ доктора юридичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України Олексія Дрозда про академічну відповідальність закладів вищої освіти. «Сам факт затвердження документів не є виконанням обов’язку; закон вимагає дієвої системи академічної доброчесності», — наголосив науковець, поставивши в центр дискусії вже не формальну наявність положень і процедур, а реальну відповідальність університету за те, чи працюють вони на практиці. Саме ця теза спричинила гостре професійне обговорення серед учасників конференції.
Оваціями науковці привітали доповідь «Повернення українських студентів та науковців з-за кордону: європейський досвід та виклики для України» академіка Лдмили Боровик. Науковиця не лише окреслила міжнародний досвід повернення академічного потенціалу, а і навела конкретні пропозиції для України з метою повернення молоді та викладачів в аудиторії українських вузів.
Важливо, що формат конференції передбачав не лише доповіді, а й обговорення та запитання. Саме професійна дискусія дала змогу представникам різних університетів, наукових шкіл і державних інституцій не просто окреслити проблеми, а зіставити підходи до їх вирішення.
За підсумками роботи учасникам вручили сертифікати.
Конференція вкотре продемонструвала, що Рівненщина стала одним із майданчиків, де системно зустрічаються українська та європейська наукові спільноти. І в умовах війни це має особливе значення: українська освіта й наука не лише продовжують працювати — вони продовжують ставити складні питання, дискутувати і шукати рішення. Саме так практично підтверджуються слова Андрія Боровика: «Освіту і науку в Україні не зупинити».
