Ми зустрілися у кав’ярні за кавою. Класичний костюм, відповідно підібрані сорочка та краватка – у такому вбранні ми звикли сприймати політиків. Наш співбесідник прийшов на зустріч у нетиповому для чиновника одязі у стилі casual, в якому відчувається стиль та індивідуальність.
Святослав СТЕЛЬМАЩУК – депутат Рівненської міської ради та член постійної комісії з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування. Жодна проблема міста не залишається поза увагою амбітного молодого політика, який уважно роздивляється політичний істеблішмент своєї країни та мріє його розворушити.
Спеціально для журналу «Рівняни» Святослав Стельмащук розповів, чому пішов у політику, що вдалося реалізувати впродовж депутатської каденції, та про перспективи, які бачить для розвитку міста.
– Розпочнемо, напевне, з банального: чому вирішили стати депутатом?
– Коли балотувався у депутати, мені було 27 років. Я розумів, що майбутнє за молоддю, що місту потрібен “свіжий подих” і кардинальне перезавантаження депутатського корпусу. Я завжди був активним мешканцем свого рідного міста, і надалі прагну бути корисним йому. А щоб справді бути таким, потрібно вирішувати чимало проблем. Так склалося, що, будучи депутатом, ти маєш більші важелі впливу, ніж пересічний мешканець чи громадський активіст. Депутат – це каталізатор змін, який у вирішенні певних проблем виступає посередником між людьми та владою. Мені хотілося бути тим каталізатором позитивних зрушень для мешканців свого виборчого округу та рівнян зокрема.
– Яку мету переслідували, йдучи в депутати міської ради?
– Можливо, це прозвучить і банально, але я хочу зробити безпечним та комфортним свій виборчий округ та зокрема місто, в якому проживаю з народження. Мені не подобаються люди, які скиглять та звинувачують у всьому владу, тому прагнув стати депутатом, який брав би на себе відповідальність та ініціативи, реалізовуючи свої повноваження.
– Уже пішов п’ятий рік вашої депутатської діяльності, які питання з життя міста вже вдалося вирішити? Чи є результати, що надихають до подальшої роботи?
– Перш за все, вдалося вирішити деякі з загальних обіцянок, а саме підтримання проекту рішення щодо інвентаризації земель міста. Наразі проводиться зйомка всього обласного центру, і ми зрозуміємо, чи є вільні земельні ділянки, скільки їх та як у дійсності можна розподілити цю землю між учасниками АТО та ООС. Так як повноваження депутата – це виконання доручень своїх виборців, то чималий пласт роботи був закцентований саме на окрузі: влаштовано понад 15 дитячих та спортивних майданчиків, чимало зроблено з питань житлового фонду, а саме капітальні ремонти дахів, асфальтування прибудинкових територій, освітлення дворів та влаштування «лежачих поліцейських». Також нам вдалося забезпечити участь у муніципальних програмах декількох ОСББ, які знаходяться на окрузі, що дає можливість співфінансування ремонту будинків. Чимало ситуацій, коли люди звертаються з проханням виділення матеріальної допомогти – ці питання теж вдалося вирішити. Результат, який надихає, – це бачити задоволені очі дітей, батьків та всіх мешканців мого округу. Адже потрохи вдається також вирішувати проблеми школи №8 – облаштували спортивний зал, санвузол, встановили нові вікна та утеплили дошкільний навчальний заклад №39.
– Як часто організовуєте зустрічі зі своїми виборцями? З якими питаннями звертаються найчастіше?
– Прийом громадян проводжу першого та третього понеділка місяця у приміщенні загальноосвітньої школи №8, прийомні години з 17-ї до 20-ї. А також є номер телефону, за яким мешканці можуть звернутися у будь-який час. Ця інформація є і на сайті міської ради, і на кожному будинку мого округу. Найчастіше люди звертаються з питаннями щодо ремонту житлового фонду. За результатами зустрічей готую звернення до органів виконавчої влади, і переважно все здається вирішити.
– У цьому скликанні ради ви є членом комісії, яка відповідає за питання архітектури, будівництва та землевпорядкування. Які найбільш актуальні проблеми на сьогоднішній день у цій сфері?
– Виникнення земельних спорів між рівнянами, адже колись не було такого поняття, як реєстрація земельних ділянок, і у зв’язку з цим люди не знають, де їхні межі. Майже 90% містян звертаються щодо оформлення ділянок, які знаходяться під їхніми будинками, та щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з особистого селянського господарства під будівництво.
– Святославе, ми знаємо, що ви активний вболівальник БК «Рівне». Самі граєте в баскетбол?
– Такий вид спорту, як баскетбол, мені небайдужий, адже зі шкільних років професійно займався в дитячо-юнацькій спортивній школі та в подальшому грав за студентську команду «водного» університету. Зараз фізично не встигаю займатися баскетболом, адже чималу частину часу займає моя професійна та депутатська діяльність. Відтак, виникла ідея відродити баскетбол у місті, створивши БК «Рівне». Нині активно сприяю виділенню коштів з міського бюджету на існування баскетбольного клубу. І розумію, що така ідея недаремна, адже наші баскетболісти стали бронзовими призерами Чемпіонату України – Суперліга серед жінок та срібними призерами Чемпіонату України – Вища ліга серед чоловіків.
– До речі, наприкінці вересня до Верховної Ради внесли закон про ринок землі. Що в ньому?
– У першому читанні Верховна Рада вже прийняла закон про ринок землі. У першу чергу, ним (законом – ред.) дозволяється реалізація громадянами України свого конституційного права – вільно розпоряджатися своєю власністю, тобто знімається мораторій на продаж земельних ділянок, які перебувають саме у приватній власності українців – колишніх працівників колективних сільськогосподарських підприємств. Переважна більшість людей не розуміють, що таке мораторій, та думають, що він забороняє продаж всіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є в Україні. Однак це не так, мораторій діє у нашій країні вже 27 років на земельні ділянки приватної власності, приватизовані членами колективних сільськогосподарських підприємств. А земельні ділянки державної власності, не так звані паї – вони в подальшому продаються через аукціони та передаються безоплатно у власність.
– Ви зазначили, що у разі прийняття закону в Україні знімуть мораторій на продаж землі. Чи є причини вважати, що іноземці скуплять українську землю? Хто найбільше виграє від створення ринку землі? Як поведуть себе агрохолдинги і що буде з паями простих селян?
– Ризики є великі, бо в цьому законопроекті немає схеми, як ми запобігаємо продажу землі іноземцям. Не є проблемою іноземцю знайти українця, який буде кінцевим бенефіціарним власником, та орендувати в самого себе чи використовувати придбані землі через даних громадян. Звичайно, можна й сприймати це як інвестиції, але ми не можемо знати, як у той чи інший час поведуть себе агрохолдинги. А щодо простих селян, то, звісно, якщо їм запропонують кілька тисяч доларів за пай, який до цього вони здавали в оренду за кілька тисяч гривень, то рішення їх скоріше буде позитивним. Наші українські землі найкращі, і я вважаю, що вони мають належати виключно громадянам України.
– Давайте повернемося до Рівного. Які перспективи розвитку бачите для Рівного?
– У найближчій перспективі, для прикладу, розвиток парку Шевченка, який може стати туристичною перлиною міста. Вже чимало років парк у самісінькому центрі Рівного знаходиться у занедбаному стані через халатність його керівника. Тому в перспективі змінити директора на того, який перейматиметься парком, залучити кошти з міського бюджету, об’єднати також підприємців та громадськість для його відродження, які не проситимуть нічого взамін. А також перезавантаження виконавчої гілки міської влади на більш сучасних креативних молодих людей. Загалом я бачу наше місто чистим, туристичним, інвестиційно привабливим, у якому комфортно жити та розвивати бізнес.
– Продовжіть речення: Через 10 років я бачу Рівне…
– … Львовом. (Посміхається – ред.)
– Обов’язок депутата міської ради полягає в…
– … постійному контакті зі своїми виборцями.
– Я хочу, щоб рівняни жили…
– … у безпечному та комфортному місті.