Все більше людей в Україні приходять до розуміння того, що тільки завдяки фізичній активності можна і треба залишатися здоровим. Тож ми не випадково вирішили обрати головними героями цього випуску журналу «РІВНЯНИ» особистостей, які не уявляють свого життя без спорту, без футболу. Герої обкладинки журналу, який ви тримаєте у руках, – легендарний Володимир Петрович НОВАК, який провів найбільше матчів у складі команди «Верес» – близько 640 ігор, та учасник національної збірної України з футзалу, гідний продовжувач батьківської футбольної справи – Богдан НОВАК. Про життєвий шлях, захоплення футболом, спортивну кар’єру та тренерські успіхи цих двох непересічних футболістів читайте на сторінках глянцю.
Успішний футболіст, люблячий чоловік, турботливий батько та прекрасний дідусь Володимир Новак народився в селі Великі Цепцевичі Володимирецького району. Саме тут промайнули цікаві та бурхливі спогади його дитинства. Тут навчався у школі та знайшов захоплення свого життя. З малих років юного Володю частенько можна було побачити з м’ячем у руках. Адже недалеко від будинку був стадіон, де ганяв з друзями у футбол. А вже з шостого класу стало зрозуміло, що футбол – це не просто захоплення. Адже Володю, який грав нарівні зі старшими хлопцями, ще школярем взяли в команду представляти село на футбольному турінірі.
А далі була армія, робота на Рівненській атомній електростанції. І поряд з цим завжди був футбол. У складі команди «Будівельник» (Кузнецовськ) Володимир Новак брав участь у зимовому турнірі «Червоний прапор» (нині Чемпіонат імені Шморгуна) у Рівному. І саме тоді, під час турніру 1984 року, 24-річного Новака помітили тренери команди «Авангард» (Рівне) та запросили його грати за головну команду області. А далі були збори, відбір до команди… Так Володимир Новак став гравцем легендарного «Авангарду», який у 1991 році був перейменований у «Верес».
– У складі «Авангарду» ми зайняли третє місце у турнірі. А після перейменування команди у «Верес» була поставлена задача вийти у вищу лігу України. Так і сталося: посівши перше місце у своїй групі в стартовому чемпіонаті (1992 р.), команда вже в наступному сезоні вперше дебютувала у вищій лізі чемпіонату України, – ділиться спогадами Володимир НОВАК. – Наступний чемпіонат (1993/94 рр.) став одним з найпам’ятніших в історії команди. Саме тоді «Верес» запам’ятався всій Україні своїми яскравими перемогами над «Дніпром», «Металістом», «Шахтарем».
Загалом за головну команду області Володимир Новак зіграв близько 640 матчів, що є абсолютним рекордом, і присвятив рівненській команді 15 років свого життя.
Після цього були чотири роки капітанства на Чернігівщині. З яких два роки команда під головуванням Володимира Новака грала у другій лізі, а ще два роки ставала срібним призером.
– Мені пощастило в житті мати прекрасних тренерів, з якими доводилося працювати. Це дійсно легенди світового рівня, – говорить Володимир НОВАК. – Свою професійну футбольну кар’єру я завершив у віці 40 років. А далі доля пов’язала мене з Гощанським футбольним клубом.
Володимир Новак два роки грав за Гощу, а далі залишився там тренером. За десять років тренерства йому вдалося не тільки практично з нуля зібрати футбольну команду, вийти з другої у першу лігу та навіть стати призерами, знаними на рівні області. Після такого тривалого періоду роботи, Володимир Петрович вирішив відійти від футболу, тренерської діяльності, але футбол знову його знайшов і наздогнав.
Півроку тому в.о. начальника рівненської митниці, президент ФК «Садове» Іван Іванович Іванов запропонував Новаку взяти під свою тренерську опіку його команду. І Володимир Петрович погодився. За ці шість місяців відомий футболіст добре попрацював над формуванням хорошого складу команди, її зіграністю та боєздатністю на полі.
– Іван Іванович – прекрасна людина, чесна та порядна, а також він мій добрий друг. Тому я не міг не погодитися. Зараз наше завдання – докладати максимум зусиль для того, щоб вигравати кожну гру. Звісно, в цьому сезоні ми не впевнені, що покажемо все, на що ми здатні, але ми багато працюємо на результат і у нас попереду багато перемог.
Було би дивно, якби син Володимира Новака – Богдан, бачачи приклад успішного батька, не перейняв від нього захоплення футболом. Із самого дитинства Богдан «варився у цій кухні», практично всі канікули проводив з командами на зборах і тренуваннях, тож саме футбол став його головним захопленням. Всі помічали, що у хлопця є хист до цього виду спорту. Спочатку Богдан займався у ДЮСШ рівненського клубу «Верес», пізніше продовжив вдосконалювати свою футбольну майстерність у футбольній школі луцької «Волині».
У цьому клубі Богдан дебютував у професійному футболі, вийшовши на заміну в матчі першої ліги. Проте у складі волинської команди Богдан зрозумів, що не може себе реалізувати на всі сто відсотків. І вже з початку 2008 року Богдан Новак грав за аматорські клуби «Сокіл» з Бережан та «Штурм-МЕГУ» з Рівного.
Після пошуків себе в іграх у складі команд другої ліги Богдан Новак повернувся на Рівненщину: близько року грав за клуб ОДЕК, під керівництвом батька змагався у складі команди «Гоща-АМАКО».
А далі починається новий етап у житті Богдана Новака. Після більше 15 років гри у великий футбол хлопець починає свою кар’єру як гравець у міні-футбол. І всього за півроку Богдан показав тут надзвичайно хороший результат – він увійшов до розширеного списку збірної України з міні-футболу. У 2015 році Новак дебютував у футболці збірної в матчі зі збірною Словаччини. А вже у квітні 2017 року футболіст повторно отримав виклик до табору збірної України на матчі відбору до чемпіонату Європи 2018 року.
– У першому матчі чемпіонату Європи ми зіграли зі збірною Бельгії. Це був мій перший міжнародний досвід гри. А в наступному матчі зі збірною Чорногорії мені вдалося відзначитись забитим м’ячем і результативною передачею, що допомогла нашій збірній перемогти у матчі, – ділиться спогадами Богдан. – У третьому матчі зі збірною Хорватії мені не вдалося відзначитись результативними діями. Але приємно, що нашій команді вдалося перемогти і здобути пряму путівку на фінальний турнір чемпіонату Європи.
Зараз у житті Богдана ще одна нова сторінка – нещодавно хлопець одружився і насолоджується медовим місяцем. Про нові контракти з футбольними клубами поки не думає, адже старі травми досі даються взнаки. Але з новими силами Богдан тепер підставляє своє плече підтримки батькові. Будучи кваліфікованим виконавцем у команді «Садове», Богдан став надійним тилом і підтримкою, щоб привести команду батька до нових перемог.
Впевнені, що Володимир Петрович та його син Богдан зможуть вивести команду «Садове» на новий футбольний рівень. Адже вони добре знають, що таке ставити перед собою амбітні цілі та досягати їх! В них можна повчитися тому, як потрібно жити тим, чим займаєшся, бо це і є шлях до успіху!
Водночас своє основне слово у міні-футболі Богдан Новак ще не сказав. Впевнені, що ми не раз почуємо це прославлене прізвище як синонім нових футбольних перемог.