“Колись буде добре, але не скоро”, – сповідь рівненської рестораторки

Щасливе
03.05.2020  14:06

Галина Кухтій, відома у Рівному рестораторка, власниця ресторану “Бармаки” поділилася своїми роздумами про те, як карантинна ситуація вплинула на бізнес. Ці роздуми є дійсно дуже щирими, нехай і не надто позитивними.

Водночас це приклад того, як підприємці переймаються за своїх працівників і думають як діяти для збереження їх інтересів та розвитку власної справи.

Усім хочеться позитиву у стрічку – це ?, але мене накрило відчуття реальності.
#Сповідь_ресторатора

Дуже складно було зачиняти ресторан на карантин – зупинилося купа процесів, рухнули плани, а найболючишим у всій ситуації став розпуск команди по домівках.

Спочатку все було обнадійливо бо 1й термін виходу з карантину був не таким вже й страшним. Все сприймалося як коротка відпустка і, як виявилося – здебільшого бажана.
З декількома колегами ми працюємо віддалено і позмінно, адже захотіли спробувати доставку страв. А потім ми натхненно готувались до Пасхи і багато креативили.
Всі робили все. За мінімальні кошти і з ентузіазмом.
Мили, білили, фарбували, сіяли, садили, знімали і монтували відео, зрештою, творили нові страви?️
І ми не думали вже про 2й та 3й термін закінчення “ночі”.

Але у мене пропадав спокій і сон.
Бо десь там, по домівках – наші бармаківці.
У кожного своя доля, сімейні обставини, складнощі та їм довелося йти просто в нікуди…
Так і пройшло 50 днів.
В пустелі ?
А далі були підсумки. Прості голі цифри з непростими наслідками.
Мінуси, мінуси, відміна броні, податки, комуналка і розуміння, що я не можу спрогнозувати геть нічого ?

Сьогодні ми прийняли спільне рішення закрити одного із ФОПів, що має господарську діяльність у ресторані. Що звичайно має наслідком звільнення найманих працівників. І це просто як ножем ріже… Хтось з них має підробіток, хтось близьких, які подбають, а хтось має трьох діток і орендоване житло.
І тепер у них просто втрачено постійне місце роботи. І заробіток – теж.
А мене просто накрило відчуття цього трешу… Хоча ми думаємо над тим, що робити, щоб повернути їм роботу.
Підприємець з малого бізнесу не має змоги сплачувати податки та виплачувати зп за відсутністю господарської діяльності…
50 днів… ?
Можливо, хтось нудьгує на карантині, хтось читає книги, слухає вебінари, а власники бізнесів у розпачі тому, що хвилюваня за долі людей, з якими пов‘язаний системою цінностей, спільною метою та її реалізацією – надсерйозне моральне випробовування.
Мені складно у такій ситуації посміхатись та казати «усе буде добре»! Давайте візьмемось за ручки та скажемо, що вже усе добре.
Ні, не добре!
Колись те добре буде, але не скоро.
Бізнесмени в жасі від того, що буде, коли карантин закінчиться, адже персонал вийде на роботу, а продажів не прогнозується.
Тому «фсё нАрмально, пАдаем».?
Можливо, нас очікує зміна пікірування на кабрування завдяки якомусь чуду.

Позитивного поста не вийшло ?
І так, люди хворіють, навіть серед моїх знайомих. І здоров’я – це головне.
Але я думаю про те, що ж далі..
І, можливо є ті, хто теж погано спить…

, , , , переглядів: 2 010


На правах реклами


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *