“Він завжди поводив себе як Людина, мені за нього не соромно…” – з гордістю та нестерпним болем говорить про свого сина пані Віра.
Сержант Олександр Пінчук поповнив рівненський батальйон небесного війська.
Олександр з юності хотів служити в армії. Тож після закінчення Рівненського державного комерційного технікуму про вищу освіту не було й мови. “Відслужу в армії, тоді вже вчитимусь,” – пригадує слова сина мама.
1,5 роки Сашко служив у танкових військах. Опісля — пропонували залишитися й будувати військову кар’єру, але активний, непосидючий Сашко знову шукав щось нове. Тож повернувся додому, аби знайти себе.
Коли ж почалася війна, Олександр хотів записатися до лав тероборони. Але виявилось, що підрозділи вже укомплектовані.
“Два дні він мені не телефонував, я сама набираю. А він мені прислав повідомлення “Мам, я в армії”. Яка армія? Де? Невже повістка прийшла, а я й не знала. Вже не знала, що думати, знову дзвоню йому. От тоді тільки розказав, що записався в ЗСУ добровольцем і вже був на полігоні на навчаннях. Казав мені: “Все одно, як не сьогодні, то завтра треба йти. Мам, а хто, як не ми?” То що ж я могла йому ще сказати,” — пригадує пані Віра.
Олександр любив спорт, займався кікбоксингом. Був готовий віддати все для інших, не залишивши собі нічого.
А за щирий характер та порядність до нього тягнулися друзі, бо ж був “душею компанії”.
“Вранці говорив і зі мною і з молодшим братом. Все заспокоював, казав, що все нормально, щоб не переживала. Але серце відчувало щось недобре…”
Олександр Пінчук загинув 2 травня, захищаючи населений пункт Пречистівка Донецької області.
Прощання з Героєм відбудеться на майдані Незалежності завтра, 10 травня, о 10.00.
За інформацією зі сторінки міського голови Рівного Олександра Третяка.