У селі Миротин на Рівненщині й досі випікають великоднього баранця — традиційну страву чеських переселенців. Цей десерт готують поколіннями, а рецепт зберігся до наших днів.
Така кулінарна традиція є частиною історичної спадщини регіону та відображає культурні впливи, які формували місцеві громади понад століття тому.
Як з’явилася традиція великоднього баранця
У Здовбицькій громаді, зокрема в Миротині, проживали чеські переселенці, які наприкінці XIX століття заснували село. Вони привезли із собою власні кулінарні традиції, серед яких — випікання великоднього баранця.
Місцева жителька Сніжана Олексюк відтворила рецепт, який передається з покоління в покоління. За її словами, основою страви було сирне тісто, адже чехи традиційно займалися тваринництвом і мали достатньо молочних продуктів.
“Чехи займалися більше тваринництвом, ніж землеробством. І традиційно на Великдень готували десерт “великодній баранек” із сирного тіста”, — розповіла господиня.
Баранця випікали у спеціальній формі у вигляді ягняти. Він символізував чистоту та невинність, тому займав почесне місце на святковому столі або у великодньому кошику поряд із паскою.
З часом традиція зазнала змін. У Миротині почали готувати баранця не лише на Великдень, а й на Різдво, використовуючи здобне тісто. Його ставлять біля ялинки або використовують у святкових композиціях у храмах.
Для приготування сирного баранця використовують прості інгредієнти:
- кисломолочний сир
- яйця
- вершкове масло
- цукор
- манну крупу або борошно
За бажанням до тіста додають родзинки або сухофрукти. Важливо добре перетерти сир, щоб тісто мало однорідну консистенцію. Випікають десерт у духовці або печі у спеціальній формі.
Такі локальні традиції є важливою частиною культурної ідентичності Рівненщини. Вони демонструють, як різні народи впливали на розвиток регіону та залишили по собі не лише архітектуру чи назви, а й кулінарні звичаї, які зберігаються до сьогодні.
За матеріалами Суспільне
