Про виклики освіти під час війни, міжнародну співпрацю та наукову роботу говоримо з Наталією САВІНОЮ, проректоркою з наукової роботи та міжнародних зв’язків Національного університету водного господарства та природокористування, яка за версією журналу “РІВНЯНИ” отримує звання “Науковець року”.
– Наталіє Борисівно, ви маєте багатий досвід у сфері міжнародного співробітництва, досліджень і викладання. Розкажіть, будь ласка, як Національний університет водного господарства та природокористування адаптується до сучасних викликів?
– Наш університет активно працює над інтеграцією у світову освітню спільноту, і я пишаюся тим, що можу представляти його на міжнародній арені. Ми беремо участь у численних проєктах. Все починалось з проєкту “Енергоефективність у промисловості” спільно з німецькими партнерами, а також студентських обмінів у рамках “Федерації обмінів Франція-Україна”. Одні з останніх проєктів – це участь НУВГП у твінінговій програмі з Університетом Ньюкасла (Велика Британія), організована на базі університету літня школа з телемедицини від Фордхемського університету, США, а також COIL з двома мексиканськими університетами. Участь у таких ініціативах дозволяє не лише обмінюватися досвідом, а й вдосконалювати навчальні програми, адаптуючи їх до міжнародних стандартів.
– Ви координували багато проєктів, у тому числі Erasmus+. Як ці програми впливають на навчальний процес і студентів?
– Erasmus+ – це унікальна можливість для наших студентів і викладачів розширювати горизонти. Наприклад, у проєкті INTERADIS ми розробляємо методики для адаптації іноземних студентів, що допомагає їм інтегруватися в наш освітній і культурний простір. До речі, цей проєкт став підґрунтям для входження університету до міжнародних рейтингів, а саме ми зайняли 26 місце серед 303 учасників у Higher Education Ranking. Ще один важливий аспект – навчання в інших країнах. Воно дає змогу отримати практичний досвід у мультикультурному середовищі, що є ключовим для сучасного професіонала.
– Ви також працювали міжнародним експертом у проєктах у Таджикистані, Польщі. Що було найціннішим у цій роботі?
– Так, я брала участь у розробці стандартів підготовки спеціалістів з гідротехнічного будівництва в Таджикистані та у міжнародній програмі підготовки докторантів у Польщі. Найціннішим тут є можливість порівняти різні освітні системи, знайти найкращі практики й застосувати їх у нашому університеті. Крім того, такі проєкти сприяють формуванню тривалих наукових і культурних зв’язків.
– Ви є автором близько 200 наукових праць та понад 60 публікацій у базі Scopus. Одним із напрямків ваших досліджень є оцінка ефективності інвестицій. Розкажіть, будь ласка, більше про ваші наукові інтереси.
– Мої дослідження зосереджені на оцінці та прогнозуванні ефективності інвестицій у підприємницькі проєкти, логістичні системи, економічні структури різних рівнів та людський капітал. Це надзвичайно актуальні напрями, адже правильна оцінка інвестицій дозволяє підвищити стійкість економіки й ефективність управлінських рішень. Наприклад, я досліджую, як інвестиції в людський капітал впливають на конкурентоспроможність підприємств. Моїм завданням є знайти методики, які допомагають бізнесу досягати найвищих результатів при оптимальних затратах і встановити, як це вплине на результативність національної економіки.
– Ви дійсно маєте широкий спектр зацікавлень і досягнень. Як знаходите баланс між наукою, викладанням і адміністративною роботою?
– Це не завжди легко, але я завжди орієнтуюся на чітке планування та командну роботу. Моя мотивація – це результати, які ми досягаємо разом із колегами: нові наукові відкриття, успішні міжнародні проєкти й підготовка висококваліфікованих спеціалістів.
– На завершення, які ваші плани на майбутнє щодо розвитку університету?
– Ми плануємо поглиблювати міжнародну співпрацю, розширювати програми подвійних дипломів і залучати іноземних студентів. Крім того, наша мета – впровадження інновацій у навчальний процес і наукову діяльність, зокрема у сфері екології та енергоефективності.
З 1992 року працює у Національному університеті водного господарства та природокористування (м. Рівне).
З 2014 року – проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків.
Загальний стаж роботи – 37 років. Стаж педагогічної роботи у вищих закладах освіти III – IV рівня акредитації – 29 років.