“Німець” ніколи не залишає своїх

Щасливе

Позивний «Німець» Андрій отримав не через походження.

«Хлопці самі придумали. Кажуть — коротко, чітко. А ще, мабуть, бо я мовчазний», — усміхається військовий.

На фронт він пішов у 2022 році — з перших днів повномасштабного вторгнення. До того встиг пройти строкову службу в МНС, працював в охороні, їздив на заробітки за кордон. Але коли почалася війна, не вагався — підписав контракт і став у стрій 2-го батальйону.

Став бойовим медиком

Спочатку був звичайним піхотинцем, а згодом став бойовим медиком.

«Медиками не народжуються. Якось капітан дав мені стопку книжок і каже — вчися. А тренуватись будеш на тих, хто в палаті. Так і почалось», — згадує Андрій.

Є речі, які не хочеться згадувати

На Донеччині він пройшов крізь усе — обстріли, евакуації, втрати.

«Є речі, які не хочеться згадувати. Коли витягуєш побратима — спаленого, з розірваним тілом… Це не забувається. Але я завжди витягував своїх. Жодного не залишили», — каже боєць.

Між боями Андрій рятував не лише людей, а й тварин.

«Одному лапку зашив. Потім кіт пішов — значить, одужав», — усміхається він.

Війна залишає шрами

Війна залишає шрами — не лише на тілі, а й у душі. Проте, попри біль і втому, чоловік тримається.

«Я стараюсь триматись. Бо мушу. Хлопці на мене розраховують. Якщо не я — то хто?» — говорить «Німець».

Каже, що побратими стали йому ближчими за рідних.

«У цивільному друзі не завжди прийдуть на допомогу. А тут — завжди. Ми разом виживали, разом і стоїмо. Побратим — це той, кому можеш довірити життя».

Чекає дружина і донька

Удома на Андрія чекають дружина та 12-річна донька.

«Вона знає, де я. Коли приїжджаю, не відпускаю з рук. А коли їду — не проводжає. Так легше», — зізнається чоловік.

«Німець» — один із тих, на кому тримається армія. Він мовчки несе свій фронт — рятує життя, підтримує побратимів і щодня доводить, що справжня сила — у відданості та людяності.

 

Сили територіальної оборони ЗСУ

Регіональне управління Сил територіальної оборони “Захід”

104 бригада тероборони ЗСУ “ГОРИНЬ”

Читайте також історію бійця з позивним «Фартовий»:

«Я не шкодую. Бог дав вижити — значить, треба далі служити»

, Переглядів: 183

Головні новини


Реклама