Поки більшість одинадцятикласників готується до випускних і вступу до університетів, двоє школярів із Рівного долучилися до волонтерських поїздок у столицю. Учні Рівненського ліцею №27 Ілля Климук та Олександр Кузьмич разом із волонтерами кілька разів їздили до Києва, щоб готувати гарячу їжу для мешканців районів, які постраждали від російських обстрілів.
Поїздки організовували на Троєщину — один із найбільших житлових масивів столиці. Там волонтери готували борщ, куліш та інші гарячі страви для людей, які опинилися у складній ситуації після атак.
Як виникла ідея допомогти киянам
Ілля та Олександр навчаються в одинадцятому класі Рівненського ліцею №27. До волонтерства вони долучилися ще на початку повномасштабної війни.
«Ну, з самого початку. З 24 лютого, як і всі, – згадує Ілля. – У школі допомагали, здавали гроші. Класи збирали кошти, робили банки».
«В принципі, все як у всіх», – додає Олександр.
Ідея поїхати до Києва виникла несподівано. Її запропонував рівненський підприємець Юрій Замлинний.
«Ми тоді їхали в машині з моїм шефом, – розповідає Ілля. – Юра дзвонить і каже: “Їдемо в Київ”. Шеф питає: “Для чого?” А він відповідає: “Треба борщ зварити”».
До першої поїздки долучилися Юрій Замлинний, Сергій Сирочук, Павло Дмитришин та Ілля. Команда поїхала до Києва і розгорнула польову кухню на Троєщині.
- готували борщ і куліш у великих казанах
- роздавали гарячі страви мешканцям району
- поверталися до Рівного після завершення роботи
«Стали там, приготували борщ і куліш, роздали людям – і повернулися додому», – згадує хлопець.
Три волонтерські поїздки до столиці
За тиждень волонтери вирішили повторити поїздку. Цього разу створили онлайн-«банку», завдяки якій зібрали кошти на продукти та пальне.
Наймасштабнішою стала третя поїздка. До неї долучилося близько двадцяти людей. Волонтери вирушили до столиці автобусом і працювали одразу на кількох локаціях.
«Було чотири точки. На кожній по два казани, де ми готували борщ, куліш або бограч», – розповідає Олександр.
Разом із гарячими стравами людям передавали найнеобхідніше: хліб, дитяче харчування, памперси та чай.
Воду для приготування їжі привозили із собою. Під час останньої поїздки волонтери взяли близько 300 літрів води.
«Останній раз брали десь 15 бутлів по 20 літрів – це 300 літрів. І нам їх не вистачило, – каже Ілля. – Довелося ще шукати воду, але місцеві мешканці допомогли».
Працювати доводилося у складних погодних умовах. Під час перших поїздок було дуже холодно, а під час третьої наприкінці дня почався сильний сніг.
Попри втому, найбільше хлопцям запам’яталися люди, які підходили подякувати за допомогу.
«Ну, в людей проблема. Треба допомогти», – говорить Ілля.
Після поїздок вони повернулися до звичного життя: навчання, підготовка до іспитів, робота та спорт. Ілля працює декоратором і разом із командою створює фотозони для заходів у Рівному, а Олександр у вільний час займається у спортивному залі.
Втім, хлопці кажуть, що за потреби готові знову поїхати допомагати.
Історія рівненських школярів стала прикладом того, як жителі різних міст підтримують одне одного під час війни — навіть якщо для цього доводиться долати сотні кілометрів.
Джерело: 7 днів
