Максим Вавусь народився у Рівному, навчався у восьмій школі, а за тим вступив до Касилівського СПТУ, аби здобути фах механіка. Строкову службу Максим проходив у Національній гвардії. Саме тоді вперше дізнався, яким підступним може бути держава-сусід.
«Це був непростий час. Максим пройшов майдан, служив у Сімферополі. Саме тоді з’явилися росіяни, а наші хлопці змушені були звідти виходити. Виїжджали на КАМАЗах, але повернулися на нашу землю. Через анексію Криму і всі ці події, його строкова служба розтягнулася на два з половиною роки замість року. Закінчував службу вже в Миколаєві,» – розповідає мама Максима Тетяна.
Саме служба в армії вплинула на характер Максима. Він все тримав у собі, був стриманим, ніколи не підвищував голос, але за потреби міг чітко і холодно пояснити свою точку зору.
«Після армії, син працював на металобазі, а за тим поїхав за кордон. Ми говорили, аби він вступав у вищий навчальний заклад, аби потім міг працювати у тоді міліції, але він того не хотів. Казав, що якщо і піде, то тільки у патрульно-постову службу. А цього не хотіла я… Тож в результаті Максим поїхав у Чехію працювати на завод. Коли почалася війна, він був у Рівному, готувався до чергового від’їзду, запланованого на 3 березня,» – пригадує Тетяна.
Та ворог, напавшина нашу країну змінив усі плани. Максим вирішив не чекати, а пішов добровольцем. Спершу хотів записатися до тероборони, але врешті підписав контракт із ЗСУ на один рік…
«Він фактично нічого не розповідав, ні де він, ні що відбувається. Коли розпитувала, то тільки казав «Мам, воно тобі не потрібне». Я навіть не знала, що він перейшов у розвідку, що був оператором дронів… Із ним зник зв’язок на вісім днів, вже не знала, що думати, обривала всі телефони. Він подзвонив і з таким навіть обуренням в голосі «Мам, ну що ти розшук оголосила». От тоді і домовились, що мусить щодня хоч коротко давати про себе знати,» – продовжує мама Героя.
Максим мав різносторонні захоплення: навчився керувати автівкою, мріяв про власну, а ще стрибав із парашутом та любив авіамоделювання. Нині у помешканні так і залишились незакінчені моделі літаків, які збирав іще на початку року Максим…
«Він дуже любив свою молодшу сестру. Між ними 16 років різниці, Катруся виросла у нього на руках. Вони були надзвичайно близькі. Тож саме вона й відчула, що з Максимом щось сталося… Як розповіли, це була розтяжка з міною, а мій син, найкращий у світі син, йшов першим…» – розповідає мама.
28-річний солдат Максим Вавусь загинув 1 вересня поблизу села Сухий Ставок Херсонської області.
Прощання із Героєм відбудеться завтра, 11 вересня, об 11.00 на майдані Незалежності. Поховають його на кладовищі «Нове».
За повідомленням з пресслужби Рівненської міської ради.