В умовах тотального дефіциту грошей із держбюджету на агрогалузь, проблем із поверненням ПДВ та і взагалі відсутністю оборотних коштів на роботу полях, аграріям доводиться все частіше включати «економ-режим» та намагатись заощадити бодай на чомусь. Про секрети економічної ефективності самих сільгоспвиробників, розпитав Agravery.com.
Валерій Колоша, керівник ПСП «Пісківське» (Чернігівська область)
– Ми у господарстві робимо все можливе для того, аби максимально уберегтись від ризиків і принаймні утримати сучасні позиції. На мою думку, перше у чому ми програємо, це ефективний менеджмент на кожному окремому підприємстві молочної галузі. Якщо ви рахуєте гроші, то ефективний менеджмент може заощадити вам 30-40% витрачених коштів. Коли є корми, приміщення та корови – це не все. Головне – це люди, які вміють управляти процесом. Сьогодні ми продовжуємо удосконалювати технологію годівлі, кормову базу. Також почали більше використовувати альтернативні джерела енергії. На сьогодні і гарячу воду, і опалення всіх приміщень отримуємо за рахунок спалювання соломи, яка раніше гнила у нас на полях.
Іще один важливий момент для мене, як для виробника, – це власна переробка продукції. Тих грошей, які ми отримуємо від молокопереробників, недостатньо, тож ми активно розвиваємо виробництво власних сирів. Таким чином намагаємось зберігати кожну копійчину, і повертати її на розвиток підприємства.
Руслан Моніч, засновник агрофірми «Соєвий Вік»
– Сільське господарство – це мистецтво. Ххто виходить на поле, той і малює свою власну картину. Однієї-єдиної технології не існує, тому ми розробляємо все індивідуально, під кожне конкретне поле. На технології економити взагалі не варто, бо згодом просто втратите більше. Наші технології – це ноу-хау, приміром, зараз ми обробляємо насіння біополімерами, аби сіяти насіння у холодну погоду.
Таким чином висів ярих культур можна здійснювати восени, і з ним нічого не відбуватиметься, доки не настане оптимальна температура. Розщеплення біополімеру буде трапиться лише при температурі грунту 10-12 градусів, а під полімером буде знаходись добриво. Раніше агровиробники могли мріяти про це, а зараз – будь ласка, користуйся.
Валентина Лановенко, власниця ПП «Лановенко» (Черкаська область)
– У садівничій справі важко на чомусь зекономити. Найзатратніше у саду – це обробіток, близько 20 разів на рік. Тому якісний обприскувач забезпечує раціональні витрати засобів захисту та результат. Можна дещо заощадити на засобах захисту, якщо комбінувати хімічні засоби захисту із біологічними – так можна зекономити приблизно 25% коштів.
Обрізку саду механізовано робити не варто, – буде дорожче, і не так ефективно. Однозначно, не слід економити на гарних саджанцях і на воді для поливу. Дуже важливо знайти грамотного агронома для вашого господарства – варто навіть переплатити, але гарний фахівець завжди економить кошти підприємця.
Павло Тулба, керівник кооперативу «Горіх Причорномор`я» (Одеська область)
– У горіховій справі економії мало – проекти фінансово затратні. Це довгий цикл інвестицій, де перші прибутки не можна отримати на наступний сезон. Саме це і відлякує потенційних інвесторів і початкуючих горіхівників. Водночас, я вивів для себе формулу так званого «горіхового аутсорсу». Це певний вид кооперації, коли ви можете роздавати під певні умови саджанці горіхів людям.
Далі вони вирощуватимуть їх на невеликих присадибних ділянках, а потім разом можна разом формувати урожай і експортувати його, або продавати у межах країни. Це суттєво економить затрати на техніку, робочу силу тощо.
Роман Лещенко, директор компанії «Агродар ЛТД» (Кіровоградська область)
– Звичайно, витрати на виробництво виросли дуже сильно – аміачна селітра минулого року була 6000 грн, зараз – не менше 9000 грн за тонну, солярку минулоріч купували по 14-50 грн, зараз – по 20-21 грн. Тому саме час господарям думати, як і на чому економити. Допомогти може ідентифікація технологічної складової агровиробництва. Приміром, точне внесення добрив та насіння, а не бездумне розсипання у полях.
Також сучасні оприскувачі із проактивними системами комп’ютерного виливу і GPS-датчиками. Ці системи можуть, подекуди, економити господареві до 30% затрачених на гектар коштів по використанню ЗЗР, і близько 20% – по добривах. Що стосується пального, дуже допомагає оптимізація парку тракторів та мінімізація проходів по полю, удосконалення агротехнологічних операцій. Так можна зменшити витрати щонайменше, на чверть.
Василь Тимощук, директор ТОВ «Овочевий комбінат Станишівка» (Житомирська область)
– У тепличній галузі наша основна перевага на сьогодні – це перехід із газу на вугілля, як ми зробили сім років тому. Зараз економія при виробництві продукції становить до 2,5 разів. Якщо газ коштує 10 тис. грн за тисячу кубів, то вугілля – до 2500 грн за тонну. Також ми використовуємо очищувану воду із річки, а от для тих, у кого водойма далеко – це велика проблема. Інша частина економії для тепличних господарств – це нові технології. Зараз у світі уже користуються зворотнім осмосом – системою, яка дозволяє суттєво заощаджувати на добривах, адже ті добрива, які рослина не спожила, потрапляють у дренажну систему і можуть доочищуватись та споживатись іще раз. Так, це великі капіталовкладення і, чесно кажучи, я не знаю, наскільки швидко вони окупляться у наших реаліях.
Цей рік, дійсно, став для нас прибутковим – через холоди та фактичну відсутність конкуренції на ринку у сегменті ранніх овочів ми почали більше заробляти, тож активно опалювали наші теплиці протягом сезону. Крім того, конкурентна ціна продукції дозволила нам у лютому-березні експортувати наші томати та огірки закордон, до Польщі. Незважаючи на логістику, торгувати із Європою тепличною продукцією дуже вигідно. Ціна стартувала цього сезону із 1,7 євро за кілограм.
Олександр Колотуцький, засновник СФГ «Колотуцього О.Л» (Вінницька область)
– Найкраще економити на спиртному та цигарках. А якщо серйозно, то дуже не раджу на сьогодні тримати гроші на депозиті у банках, втрапити у халепу набагато простіше, аніж заробити на цьому бодай якісь гроші. Найкращий варіант для виробника – це купувати пальне, добрива та ЗЗР на піку низької ціни, у жовтні та листопаді. Другий варіант – це придбати насіння із залишків, адже багато компаній не хочуть входити із ними в новий сезон, а заощадати на цих операціях можна щонайменше 30-40% без втрат схожості рослин.
Як не дивно, суттєва економія – це гарна зарплатня у працівників. Фахівець, який отримує конкурентну винагороду, менше краде, і більше думає про роботу і про те, як зберегти робоче місце.
Гліб Лук’яненко, генеральний директор ПП «Агроекологія» (Полтавська область)
– Однозначно, економити можна на впровадженні сучасних технологій та використанні новітньої техніки, а також вирощуючи органічні культури, які не потребують хімії. Сьогодні займатись органічним виробництвом – вигідна справа, у Європі стабільний попит на всі органічні культури, окрім спельти. Тому експорт доволяє нам тримати «на плаву» господарство.
Один із великих проектів, які ми хочемо запустити цьогоріч – це власна переробка молока. Оскільки молоко є основним продуктом у структурі реалізації компанії, то хочеться надати йому додаткову вартість і тим самим збільшити прибутковість. Розводимо бичків абердин-ангуської породи – зараз попит на стейкове м’ясо в Україні значно перевищує пропозицію, тож на цьому можна досить гарно «зіграти».