Кілька днів тому уся Україна раділа новому обміну полоненими. Так, додому повернулися мужні захисники. Чимало з них – бійці Азовсталі.
Український прозаїк, поетеса, журналістка, краєзнавець, композиторка, громадська діячка, етно-рок виконавиця, рівнянка Ірина Баковецька-Рачковська написала щемливий вірш про повернення героїв.
Кожне слово до сліз та мурашок по тілу…
На кожній своїй ротації
Вони все більш безтілесні –
Без рук, без ніг…
Без них, як без рук
У цьому пеклі:
Вони туди, як боги воскреслі,
Щоб вивести душу нації.
І моляться їм із тилу,
Вдихаючи ладан смогу.
І чим більше немає в них тіла,
Тим більше вони святі.
І кожного дня Перемогу
Причащають своєю плоттю,
Щоби вона в них увірувала.
Ми сховаємо вас, як ікони,
У дніпровськім степу
У поліськім болоті,
Щоб ви не зникали!
Визволіть нас від лукавого!
І торкаючись ваших обрубків колін,
Ампутованих рук до спини,
Ми повіримо в Україну!