«Рибу ловимо, корівку тримаємо»: як живе село на Рівненщині після Чорнобиля

Щасливе

Жителі села Великі Озера на Рівненщині вже понад сорок років живуть на території, яка після аварії на Чорнобильській АЕС входила до зони обов’язкового відселення.

Попри радіаційне забруднення, частина людей на початку 90-х відмовилася покидати домівки і залишилася жити на рідній землі.

Як нині живе село та з якими труднощами стикаються його мешканці — розповіли у матеріалі Суспільного.

«До радіації вже звикли»

Місцева жителька, 69-річна Галина Міркевич, каже, що після аварії люди не надто боялися невидимої загрози.

«Не боялися, а що ж боятися. Її не видно. Саджаємо, їмо – так і живемо. І рибу ловимо, і корівку тримаємо, молочко маємо своє. Брали землю тоді дивилися (досліджували), молоко. Молоко було дуже забруднене. А зараз у нас зону забрали, пенсій не дають наших чорнобильських, так і живем», — розповіла вона.

Жінка додає, що нині більше боїться війни та холодів, ніж радіації.

«Аби війна закінчилася, а до радіації вже звикли».

Життя без доплат і з наслідками катастрофи

У 90-х роках мешканців Великих Озер і сусіднього села Великий Черемель переселяли в інші регіони. Проте частина людей залишилася.

За словами місцевих, після скасування державних доплат як постраждалим від аварії на ЧАЕС жити стало складніше.

«У нас багато хворіє людей, багато таких, що повмирали. Є навіть маленькі діти, які помирають від онкологічних захворювань. Багато лікуються в онкологічних диспансерах», — зазначила жителька Марія.

Вона також наголосила, що держава скасувала пенсії, попри статус території як зони обов’язкового відселення у минулому.

Як живе громада сьогодні

У селі є два озера, куди влітку приїжджають відпочивальники. Частина жителів користується водою з власних криниць.

У місцевій гімназії навчаються близько 120 дітей, частину з них підвозять із сусідніх населених пунктів.

Директорка закладу Марія Харкевич зауважує, що наслідки радіації відчутні й досі:

«Наше покоління було таке, що не мало такої імунної системи захисної. Багато хворих. А вже у наших діточок — ще гірше. Вони блідненькі. Дуже вразлива категорія — ці діточки. Думаю, що радіація дала своє. Це однозначно».

Попри всі труднощі, люди продовжують жити у рідному селі, ведуть господарство та намагаються зберегти звичний уклад життя.

Джерело: Суспільне

, , , , Переглядів: 158

Головні новини


Реклама