У Залі камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії відбулася особлива подія в межах освітньо-комунікаційного “Хартія Туру” на підтримку 13-ї бригади НГУ «Хартія». Відомий сучасний український письменник, музикант і волонтер Сергій Жадан презентував свою нову збірку “Арабески”. Ця книга, наповнена багатозначними образами, стає відображенням сьогоднішніх реалій, у яких люди змінюються разом із викликами часу. Під час літературної зустрічі автор поділився думками про роботу над книгою, її символіку та значення, а також відповів на запитання гостей.
Розкажіть, будь ласка, що вас надихнуло на створення книги “Арабески”?
Натхнення для цієї книги я брав із реальності, з досвіду, який ми всі переживаємо під час війни. Усі оповідання збірки були написані вже в умовах повномасштабного вторгнення. Назва “Арабески” — це свідома відсилка до новели Миколи Хвильового, адже в обох випадках стоїть досвід війни. Тоді Хвильовий писав про наслідки Національно-визвольних змагань, а зараз ми переживаємо нашу боротьбу за незалежність.
Ця книга про людей, які змінюються, адаптуються до нових умов і приймають виклики. У ній 12 оповідань, переплетених між собою героями, обставинами, місцями. Це як арабський візерунок, де кожна нитка доповнює іншу. Писати було нелегко, але я відчував, що мушу завершити цей проєкт до мобілізації, ніби зібрати в одне місце весь досвід Харкова у 2023 році.
Чому саме “Арабески”? Як це вплинуло на структуру книги?
Назва обрана невипадково. З одного боку, це відсилка до Хвильового, а з іншого — до форми арабських візерунків. Мені хотілося вибудувати збірку так, щоб оповідання перепліталися між собою, як елементи цього візерунка. Читач знайде у книзі не лише літературні образи, а й хроніку наших реалій, яку я намагався відобразити і текстом, і візуально.
Ви згадували, що у книзі є ваші ілюстрації. Розкажіть більше про цю частину роботи.
Так, усі ілюстрації в книзі — мої авторські. Я часто малюю, але цього разу вирішив інтегрувати графіку в “Арабески”. Це своєрідний щоденник, де можна побачити зруйновані електростанції, розбомблені міста, місця, де був підрозділ “Хартія”. Більшість ілюстрацій мають підписи із зазначенням міст, об’єктів чи місцевостей. Таким чином, книга стає не лише літературним, а й візуальним відображенням пережитого.
Що ви відчували під час роботи над “Арабесками”?
Це був водночас складний і катарсичний процес. Писати під час війни — це особливий досвід. З одного боку, є гострий біль і страх, з іншого — бажання зафіксувати цей час, розповісти історії людей, які знаходять у собі силу змінюватися, бути ніжними, відповідальними, пам’ятати і боротися.
Як аудиторія сприйняла книгу під час презентації?
Реакція була дуже тепла, і це для мене багато значить. Мене часто запитують про мотивацію, про те, що для мене означають ці історії. Я вдячний за кожен відгук, адже розумію, що “Арабески” знаходять відгук у серцях людей, які також проходять крізь ці випробування.
Окрім презентації книги, у рамках заходу була представлена виставка, присвячена бригаді «Хартія». Гості мали змогу не лише поспілкуватися з автором, але й підтримати військових донатами. Усі зібрані кошти передадуть на потреби бригади.
Анастасія ДЯЧУК.