Яким буде сільське господарство в найближчому майбутньому? Яких змін чекати і до чого варто готуватися українським фермерам? Відповіді на ці питання прозвучали на Міжнародній зерновій конференції в Лондоні (IGC 2017). Частина трендів вже досягла нашої країни, інші ось-ось доберуться, пише propozitsiya.com з посиланням на liga.net.
- Омолодження фермерства та фокус на невеликі ферми
У агросектор активно приходять підприємці-фермери 30-35 років. У той же час тренд на відхід від великих холдингів в світі буде проявлятися все яскравіше. Типова ферма в Європі з земельним банком 2 тис. га може коштувати близько $10 млн, включаючи вартість землі.
В Україні поки цей принцип не працює – холдинги нарощують земельні банки, а фермерські господарства зберігають розміри своїх земель.
- Ставка на технологічність
Володіння технологіями стає конкурентною перевагою фермерів в світі.
В Україні майже всі великі агрохолдинги вже давно практикують розумне землеробство. Однак більш широке поняття – smart farming (сюди входить і технологія розумного землеробства) – тільки входить в будні українських аграріїв. За словами засновника компанії SmartFarming Артема Бєлєнкова, тыльки 3-5% українських агрокомпаній готові до впровадження новітніх технологій. Більшість лише використовують вдалі приклади конкурентів. Ноу-хау активно впроваджують “Кернел”, “Миронівський хлібопродукт”, “Сварог Вест Груп”, Індустріальна молочна компанія, “Астарта” і ін. Для дрібних фермерів нові технології часто залишаються недоступними.
- Розвиток біотехнологій
Світові розробники технологій генної інженерії вже прийшли в сільське господарство.
Замість спірних ГМ культур впроваджуються і альтернативні методи. Такі технології доступні і в українських дослідницьких центрах глобальних компаній. Зокрема, Dupont Pioneer розробила методику редагування генома Crispr-Cas, а модифіковані гібриди вже ростуть по всьому світу.
Якщо в США є система реєстрації модифікованих рослин, то в Україні поки офіційно не оформлений навіть заборона на ГМО.
- Вузька спеціалізація
Сьогодні фермери диверсифыкуються за родом діяльності: одні компанії спеціалізуються на виробництві органічних культур і продуктів без ГМО, інші – на виробництві високоолеънових соєвих бобів і кукурудзи з високим вмістом крохмалю.
Цей тренд прийшов в Україну кілька років тому. Аграрії зрозуміли, що нішеві напрямки – соя, рапс – більш вигідні, ніж вал традиційних зернових. Однак з часом вони перейшли в групу основних культур. Сьогодні сою та ріпак вирощує кожне друге господарство. Фермери шукають нові, більш прибуткові нішеві культури – наприклад, розвивається вирощування льону та гороху.
- Нестача ресурсів і кліматичні зміни
Фермери повинні бути готові до того, що природні ресурси можуть вичерпатися або втратити свої родючі властивості. Зміна клімату також створює проблеми. Вчені вважають, що підвищення температури на кожні 1,8°F знижує врожайність на 10%.
Дефіцит води в силу потепління відчувають і українські аграрії. На полях все частіше з’являються зрошувальні системи, створюються штучні водозабори. Зрошувальними установками вже користуються “Кернел” і HarvЕast. Задумалися про інвестиції в зрошення “Астарта”, МХП і інші.
- Зміна товарної кон’юнктури
Сьогодні ресурсні ринки настільки волатильні, що про стабільні ціни не доводиться говорити. Наприклад, коливання цін на нафту впливають на сільськогосподарські ринки.
Прогноз врожаю кукурудзи в майбутньому менш оптимістичний, ніж в останні роки, оскільки ціни на кукурудзу і біопаливо багато в чому залежать від цін на нафту. Хоча попит на сою залишиться високим.
Українські фермери, як і їхні закордонні колеги, звикли до того, що ціни на зернові в останні три роки досить волатильні. Вони остерігаються прогнозів, але при цьому збільшують врожаї і збувають левову частку продукції у вигляді сировини.
- Зміна м’ясних переваг
Споживання м’яса в світі зростає. До 2022 року споживання м’яса і птиці в Китаї, згідно з прогнозами, виросте на 15,2%. Є й інший тренд: переваги жителів планети змінюються в сторону дієтичного і більш дешевого курячого м’яса.
Ця хвиля вже добралася до України – курятина стає самим високомаржинальним видом м’ясної продукції в країні.
- Публічний контроль за захворюваннями тварин
Гуманні методи в системі забезпечення безпеки тваринництва стають основним трендом. Великі харчові компанії та мережі супермаркетів поступово відмовляються від використання небезпечної тари, все більш жорстким стає законодавство в сфері АПК.
В Україні прийнята частина законів про харчову безпеку. У них є норми про сертифікацію, походження товарів, вимоги до результатів лабораторних досліджень та ін.
- Здоровий спосіб життя і тренд на екологію
Фермери на догоду споживачам все частіше відмовляються від добрив і пестицидів. Органічні товари вважаються безпечними для здоров’я, а постулати екологічних організацій все глибше проникають у свідомість людей.
Попит на органіку в Україні зростає вже кілька років. Більш того, підтримка виробництва натуральних продуктів без використання хімічних речовин і добрив задекларована на рівні Мінагропроду.
- Державна аграрна і економічна політика
Фермери повинні бути готові до макроекономічних змін. Епоха криз триває вже понад 10 років, і немає ніяких підстав очікувати, що незабаром вона закінчиться.
Аналітики радять пильно стежити за тим, як розвиваються найбільші світові економіки, не забуваючи і про власну.
В Україні фермерам все ще надають підтримку – дотації з держбюджету виділяються пропорційно обсягам виробленої продукції. Однак дотуються не всі галузі. Рано чи пізно агробізнесу доведеться виживати за свій рахунок.