Дмитро Поворознюк, уродженець Рівного, футболіст місцевого клубу. Три роки тому він з родиною переїхав до Бучі. Він повідомив, що під час обстрілів рашисти бомбили і його будинок…
Історія, яка проймає до сліз – з перших уст….
Три роки тому ми переїхали жити в це красиве місце під Києвом.
Тут ми виховували дітей, влаштовували святкові вечірки, насолоджувалися лісним спокоєм і запрошували гостей.
24 лютого я був у Львові, а дружина з дітьми у Бучі. Мене розбудив нічний дзвінок Юлі. По аеропорту Антонова, який в кількох кілометрах від нашого дому, стріляли ракетами і над містом літали бойові російські вертольоти…
Більшість наших друзів виїхали з Бучі в перші дні, але були і такі хто відмовився виїжати.
У цьому місті загинуло багато цивільних людей і багато окупантів. Тут спалили багато російської техніки і наші герої відбили багато атак. Але орки ховаються в будинках і між ними…
У нашому котеджному містечку хтось дороблював ремонт, дехто не встиг прожити жодного дня в новому будинку, хтось працював все життя щоб купити власний таунхаус, або дуплекс. У когось там залишилися всі речі…
Я не знаю коли точно повернуся назад до Бучі. Дороги, мости, будинки та критична інфраструктура знищені.
Але я точно знаю, що повернуся у свій дім в українській Бучі. Що в один прекрасний сонячний день ми зустрінемося з сусідами, обіймемо один одного і разом будемо спочатку плакати, потім радіти Перемозі України
А далі почнеться робота і будівництво нової, сильної, незалежної, успішної, багатої та квітучої України
