2 квітня поблизу міста Кремінна Луганської області загинув Руслан Баламутов.
Захисник народився у Рівному. Навчався в 6 школі, а потім у сільськогосподарському технікумі, де здобув спеціальності “Будівельна справа”. По закінченню працював у різних організаціях, їздив на роботу у столицю, а останнім часом був сантехніком у компанії “Реноме”.
“Ми його порівнювали з котом Леопольдом — такий він був добрий та щирий, завжди усміхався. Здавалося, що та усмішка ніколи з лиця не зійде. А ще був готовий розбитися, але допомогти іншим. Він не міг лишатися осторонь, не міг сидіти на місці, тому долучався до допомоги, волонтерив”, – пригадує сестра Героя Людмила.
Та понад усе любив життя та свою сім’ю: разом із дружиною виховували двох синів — 12 і 9 років.
“Руслан не служив в армії, але як тільки почалася війна пішов у військкомат, аби його взяли на службу. Оскільки досвіду він не мав, сказали чекати. І вже в липні зателефонували, щоб збирався. Тільки тоді він і розказав нам, що записався добровольцем, що стільки часу чекав, а тепер їде. Руслан просто поставив нас до відома, сказав, що як патріот, повинен захищати свою країну, повинен зробити все, щоб тої гнилі тут не було”, – розповідає сестра.
Про військові події Руслан рідним не розповідав, обмежувався короткими фразами.
“Він називав це коротко “робота”, але в подробиці не вдавався. Служив у десантно-штурмовій бригаді. А згодом виявилося, що його здоров’я не дозволяє бути там. Проте він вирішив залишитися у війську, а саме пішов в аеророзвідку”, – зазначила Людмила.
Близько 2-ї години 2 квітня старший солдат вийшов на відеозв’язок із рідними, а вже близько 16-ї години на шляху на завдання загинув…
Прощання з Героєм відбудеться завтра, 7 квітня, о 12.00 на майдані Незалежності. Поховають його на кладовищі “Нове”.
Вічна пам’ять!