У Рівному попрощаються із захисником Віталієм Варшиком. Попри те, що чоловік з Острозького району, він заповідав, щоб прощання з ним провели у Рівному.
Віталій Варшик народився у Селі Сіянці на Острожчині. Навчався у Рівному, тут в училищі здобув фах зварювальника. Саме із цією спеціальністю пов’язав усе своє життя. Працював у Рівному, за тим певний час за кордоном, але все ж повернувся у наше місто. Останнім часом працював зварювальником на приватній фірмі, яка займалася облаштуванням обладнання з теплопостачання.
Практично від початку повномасштабного вторгнення Віталій був мобілізований. Тож із березня 2022 року служив у лавах Збройних сил України.
“Тато мав проблеми зі здоров’ям, та й вік, але він про все промовчав, коли проходив медичну комісію. Говорив, що йде служити не за гроші. Йде захищати нашу країну, щоб ми — його діти й онуки — спали спокійно,” – розповідає син Героя Олександр.
Після мобілізації Віталій опинився у тій же частині, де минала його строкова служба в армії. Розповідав синові, що був потішений опинитися у тій же казармі, сходити у ту саму лазню, що й 30 років тому…
“Він говорив, що згадав молодість тоді. От тільки довелося перекваліфіковуватись, бо на строковій службі він був зв’язківцем, а тепер опановував РЕБ — радіоелектронну боротьбу,” – продовжує син.
Після навчань на Львівщині, Віталія перевели на Запоріжжя, а за тим і на самісіньку передову.
“Тато був такою людиною, що все тримав у собі, мало що розповідав. Але зізнавався, що було справді страшно, коли був перший серйозний обстріл, перший 200-тий… Він все це бачив на власні очі, все це переживав всередині… Вперше за весь час він приїхав у відпустку на Різдво, ми тоді багато говорили, багато що вирішили поміж собою… Він так любив нас своїх дітей – мене і сестру Катю — та ще більше своїх онуків — Максима та Аню…” – розповідає Олександр.
Передова сильно вдарила по здоров’ю Віталія. Півтора місяці він провів у лікарні з важкою пневмонією.
“Йому було дуже погано, ми з сестрою тоді говорили, що час подумати про себе, про своє здоров’я, про нашого дідуся — його тата, за яким він доглядав. Говорили, що татові час повертатися додому, але відповідь була одна: “Я демобілізуюсь тільки після перемоги!” – продовжує син Героя.
Тож Віталій, коли вилікувався, знову повернувся до своїх побратимів. Та на жаль, не на довго… Вже за кілька днів, 21 квітня 2023 року, неподалік Матвіївки на Запоріжжі у 55-річного молодшого сержанта Віталія Варшика зупинилося серце…
Прощання із Героєм відбудеться 27 квітня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають його у рідному селі на Острожчині. Саме таке бажання озвучив Віталій Варшик у довгій різдвяній розмові синові…
*У разі оголошення повітряної тривоги прощання відбудеться або по її завершенню, або, у випадку затяжної, буде відмінено.
Присутнім необхідно прослідувати в найближче укриття. Їх адреси можна знайти за посиланням bit.ly/rivne_shelters.