Як розвивати свій бізнес рівненським фермерам: історія ФГ “Переможець”

Щасливе
24.05.2017  14:24

 

Фермерське господарство «Переможець», яке очолює Костянтин Сергійович Зайко, було створене «з нуля» у 2005 році. І кожного року тут збільшували потужності виробництва і розвивались. Нині «Переможець» на 405 гектарах вирощує зернові та технічні культури (пшениця, ячмінь, гречка, соя, кукурудза), а раніше ще й цукровий буряк. Коли потрапляєш на одне з полів «Переможця», неподалік села Грушвиця, то відразу помічаєш, з якою любов’ю тут люди ставляться до землі.

 

ФГ "Переможець" (село Грушвиця)

 

– Ось, бачите, який гарний ґрунт після дощу. Ми спеціально чекали дощику, щоб починати сіяти сою. Ця культура любить вологу і тепло, тому раніше сіяти ми її не могли. Сьогодні ми мали би сіяти на тому полі (показує на шматок землі на горизонті, прим. авт..), але там ґрунт глиняний і після дощу працювати важче. У землю ми намагаємось вносити як можна менше гербіцидів. Хочемо зберегти землю, адже розуміємо, що вона залишиться наступним поколінням, – показує свої поля Костянтин Сергійович Зайко.

 

Костянтин Зайко

 

Цієї весни на Рівненщині запрацювала нова програма кредитування «АгроКУБ» від ПриватБанку. Вперше, у період весняно-польових робіт, банк запропонував необхідне фінансування потреб аграріїв з адаптованими графіками погашень. Фермерське господарство «Переможець» також скористалось програмою «АгроКУБ», спеціально  для закупівлі добрив. Як розповів Костянтин Сергійович Зайко, цього року весна була дуже непередбачувана, а тому довелось запасатися більшою кількістю:

– У наш час фермерам грошей, м’яко кажучи, не вистачає. Нам постійно потрібно щось докупляти, оновлювати й ремонтувати техніку. Всі гроші, які ми отримали, вклали у добрива і тепер сподіваємось на кращі результати. Ти ж землю не обманеш – якщо нічого туди не даси, не підживиш, то вона так і не вродить.

Ми заготували добрива ще з осені, але коли побачили, якою буде весна, то відразу довелось закупляти ще – здавалося б, сніг розстав раніше, але через різкі перепади температури і нічні заморозки, вегетація то починалась, то зупинялась… Спочатку ми засіяли яру пшеницю та ярий ячмінь, а більш теплолюбні культури залишили на кінець весни. Цього року не знаю, коли почнуться жнива, адже погода може бути різною і від нас вона не залежить. Прогноз можна подивитись в інтернеті наперед, але от замовити ту, яку потрібно, – не можна. (Сміється.)

 

ФГ "Переможець" (с. Грушвиця)

ФГ "Переможець" (с. Грушвиця)

 

– Про програму «АгроКУБ» мені розповіли у банку, оскільки я є клієнтом ПриватБанку ще з 2005-го. Цього року вони справді пішли назустріч підприємцям і фермерам, і це дуже добре. Сама процедура подачі документів та очікування погодження з головного офісу банку не забрала багато часу. Ось саме це мені подобається в «Приваті» – оперативність і простота, – каже пан Костянтин.

Фермерське господарство «Переможець» – це вже справжня сімейна справа. Син Костянтина Сергійовича зараз навчається на четвертому курсі на агронома, а покидати фермерство, пори всі труднощі, ніхто не збирається:

– От люблю я цю справу – працювати на землі. Я постійно тут на полі. Кажуть, що «руки хлібороба пахнуть хлібом», але ж воно трохи не так. Коли ти вирощуєш сам, то твої руки пахнуть і землею, і мазутом, і соляркою. Ми намагаємось постійно розвиватись, оновлюємо техніку, ремонтуємо її. Трактори у нас хороші, з кондиціонером, щоб трактористу там було зручно і комфортно, і працював він у нормальних умовах. Зараз простий фермер не може дозволити собі купляти імпортну нову техніку та закуповувати багато добрив – на все потрібні шалені гроші…

 

ФГ "Переможець" (с. Грушвиця)

Микола Федорович, провідний спеціаліст ФГ “Переможець”

ФГ "Переможець" (с. Грушвиця)

ФГ "Переможець" (с. Грушвиця)

 

Фермер розповідає, що, зі збільшенням податків та підняттям цін, на землі працювати всім стало важче. Більшість закупляють все у доларах, а от продають у гривнях – через це не вистачає коштів і одні змушені брати кредити, а інші – перестають займатись своєю справою взагалі.

– Ось це колись були городи людей. (Показує на практично безмежні, порослі бур’янами горби біля села Грушвиця, – прим. авт.) Тут вони вирощували зерно і картоплю – хто що. Але зараз настав такий час, що більшість були змушені покидати цю справу, адже на землі стало тяжче працювати.

Кожної осені, після жнив фермери стикаються із тим, що у вересні вже потрібно вкладати добрива у землю, а ти ще не встиг продати зерно. Ти ще не встиг зібрати цей урожай, як потрібно знову готувати ґрунт  до наступного. Це безперервний процес, і на все це постійно треба великі суми, –  розповідає фермер.

– На мою думку, банки вже давно мали би почати вкладати кошти в розвиток агробізнесу, – каже Костянтин Сергійович. – Ось чому раніше на нову машину можна було взяти кредит, а щоб хліб вирощувати, то ні? Це добре, що ПриватБанк почав видавати гроші на агробізнес. Будемо сподіватися, що у наступному році вони збільшать ліміт коштів, які можна буде взяти за програмою «АгроКУБ», бо ціни на все ростуть.

 

 

Розмовляла Валерія ЦУКАНОВА
Фото автора

 

 

Статті до теми:

Історії успіху рівненських підприємців: Людмила Степник

Перші агрогосподарства Рівненщини скористались програмою “АгроКУБ”

У Рівненській обласній дитячій лікарні тепер проводять сучасні лапароскопічні операції

 

, , , , переглядів: 1 815


На правах реклами


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *