Андрій Боровик: ”Закони – це немов павутина, в яку потрапляє дрібна мошка, але крізь яку прориваються шершні та оси!”
Віцепрезидент Науково-дослідного інституту публічного права, академік Андрій БОРОВИК поділився своїми думками щодо поточного стану юридичної професії в Україні, викликів, з якими стикаються юристи під час війни, та перспектив розвитку галузі. У цьому інтерв’ю він розповідає про найбільш значущі справи, над якими працював цього року, та дає прогноз на майбутнє.
– Підбиваємо підсумки року, чи можете ви поділитися найбільш значущою справою, над якою ви працювали у 2024-му?
– Хочеться зазначити, що цей рік був ”рясним” на кількість кримінальних проваджень, над якими доводилось працювати. Воєнний стан в Україні відкрив перед слідчими низку можливостей, якими вони іноді користуються не так, як зазначено у КПК України. Продовжує працювати правило ”Прокричимо на всю Україну про затримання особи”, взагалі не маючи при цьому жодних доказів у провадженні. Причому здебільшого ”піаряться” на провадженнях керівники правоохоронного органу, а слідчі та процесуальні прокурори, навіть за відсутності вини особи, бояться надалі прийняти законне процесуальне рішення. Щодо конкретного кримінального провадження, то хочеться згадати справу щодо одержання неправомірної вигоди керівником правоохоронного органу в одній з областей, де особа начебто отримала неправомірну вигоду у криптовалюті, яка не була встановлена, за закриття кримінального провадження, попри те, що навіть слідчі не були у його підпорядкуванні. Крім того, при документуванні цього ”квазі” кримінального правопорушення ще й було порушено вимоги підслідності. Як наслідок – виправдувальний вирок.
– Як ви бачите розвиток юридичної професії в Україні в найближчі роки?
– Все залежить від того, як будуть розвиватись події на фронті. Ще Цицерон колись сказав: ”Закони мовчать, коли гримить зброя”, а з трибуни Верховної Ради України ми все частіше чуємо, що ”Конституція на паузі”. Юридична професія була і буде потрібна в усі часи. Перед громадянами війна поставила низку нових перепон, розібрати які зможуть лише юристи-професіонали. З’явились військові адвокати – спеціалісти виключно з цього вузького юридичного напрямку. Вже у другому читанні прийнятий закон про військову поліцію. Юридична професія розвивається досить стрімко. Адже розібрати кожен новий юридичний факт – це беззаперечний досвід для юриста. У юристів є перемоги, що ведуть в глухий кут, і поразки, що відкривають нові шляхи. А після закінчення воєнного стану нових юридичних задач значно побільшає.
– Як викладач з багаторічним досвідом, які поради ви могли б дати молодим юристам, які тільки починають свою кар’єру?
– Потрібно ніколи не боятись розв’язувати складні юридичні задачі у будь-якій сфері права. Якщо щось не знаєш – почитай, запитай у колег, передивись судову практику. Не всі дороги ведуть до успіху, але кожна – до досвіду. Адже як я люблю повторювати, ”Ніколи не соромно одягнути білий пояс”, а Дейв Бері взагалі сказав: ”Не бійтесь робити те, чого не вмієте. Пам’ятайте, ковчег побудував любитель, – професіонали побудували ”Титанік”.
– Які цінності та принципи ви вважаєте найважливішими у своїй професійній діяльності?
– Однозначно це професіоналізм, порядність та чесність. Адже, як сказав Ніцше: ”Легше впоратися з нечистою совістю, ніж з поганою репутацією”. І хочу сказати, що саме досвід роботи в правоохоронних органах, науковій сфері, можливість розбирати на молекули прокурорського нагляду надскладні кримінальні провадження і зробили мене професіоналом, бо, як сказано у старій приказці: ”Спокійне море ніколи не зробить моряка досвідченим”. Щодо чесності та порядності, то завжди намагався зберігати ці цінності у своїй професійній діяльності, однак, на жаль, у житті буває так, що яким би чесним ти не був, вірять тому, хто краще бреше.
– Що вас надихає продовжувати працювати в юридичній сфері? Адже в період війни перед юристами теж постає маса викликів.
– Є давня арабська приказка: ”Доки ми чекали, що пройдуть важкі часи, пройшло наше життя”. Я завжди казав, що юрист – це не просто професія, це стиль життя, це високе покликання, уважність до кожної деталі та велика відповідальність. І ми не маємо часу чекати. Війна поставила перед юристами, причому усіх юридичних професій, низку нових викликів, які ми успішно ”форсували”. Для прикладу, прокурори навчились документувати воєнні злочини, про які вони раніше хіба читали у книжках, перед адвокатами відкрилась нова площина захисту прав і свобод громадян України від свавілля працівників ТЦК, про відшкодування шкоди, завданої росіянами, щодо захисту військовослужбовців, які отримали поранення чи хочуть отримати матеріальні виплати, судді напрацювали практику розгляду кримінальних проваджень про військові злочини та практику притягнення громадян та військовослужбовців до адміністративної відповідальності за адмінправопорушення у вказаній сфері тощо.
– Чи є у вас якісь особливі методи або підходи до роботи з клієнтами, які допомагають вам досягати успіху?
– Для нас не важливо, на чиїй стороні сила, важливо те, на чиїй стороні закон. Скажу ще раз: жодних особливих методів немає, є професіоналізм та чесність. Ми не обманюємо клієнтів, а говоримо їм лише правду. Якщо після отриманої від нас інформації він погоджується з нашою позицією, ми працюємо далі. Якщо ні – припиняємо співпрацювати. І недарма говорять, що свій характер ми створили з каміння, яке колись в нас жбурляли.