“За Польщі” — так кажуть рівняни старшого віку про 20-30-ті роки минулого століття. Для Рівного, яке в той час було повітовим центром, “польський” період — це час розвитку. Відкривалися нові театри, звукові кінотеатри, школи, гуртки, активно діяли громадські та благодійні організації. Кількість освічених та культурних людей зростала.
Родина Сергія Вишневського
Театральні та кіноактори, режисери були тоді у центрі уваги місцевої преси. Їхнє життя було предметом численних чуток та домислів, які моментально розліталися не таким вже тоді й великим містечком. Саме на початку 20 століття кілька наших земляків стали кінознаменитостями. Про одну з них – Тамару Вишневську і буде ця розповідь. Інформацію про акторку я зібрала із газетних публікацій тих часів та спогадів, виданих після смерті акторки.
Фото Тамари Вишневської, подароване бабці, 1937 рік
Тамара Вишневська, донька Сергія Аполлінарійовича Вишневського, жителя села Варковичі, що на Дубенщині, народилася 20 грудня 1919 року. У 1920-х роках родина Вишневських переїхала до Луцька, тодішнього центру Волинського воєводства, де Сергій Вишневський очолив редакції двох україномовних газет “Українська громада” та “Волинська неділя”. Дітей у родині було троє, Тамара – найстарша.
Фото Тамари Вишневської
Тамара, яка вирізнялася яскравою зовнішністю, поїхала з Луцька до Варшави, де їй вдалося вивчитися у драматичній школі та у ансамблі танцю знаменитої Тетяни Висоцької. Здавалося б її чекає кар’єра танцюристки. Однак на одному з виступів на юну дівчину звернув увагу німецький кінорежисер Пауль Вегенер, який в 1935 році забрав шістнадцятирічну Тамару до Берліна зі словами «Я тебе відкрив і я тебе прославлю». Акторка дебютувала у фільмі «Август Всемогутній» (1935). Опікувала шістнадцятирічну Тамару її тітка. Дівчина пізніше згадувала: «З нами поводилися як з королевами, ми зупинялися в найкращих готелях. У моєму розпорядженні також була машина з шофером.
Фото Тамари Вишневської в ілюстрованому тижневику «Кіно»
Тамара отримала сценічне ім’я – Міра Вишневська. Наступна її роль – роль Люсі у фільмі режисера Генриха Шаро «Прокажена» за романом Гелени Мнішек. Вона була неперевершена в цій ролі і отримала статус зірки польського кіно. Далі були фільми «Ординат Міхоровський»(1937), «Дівчина з Новолипок» (1937), “Дівчина шукає кохання”, “Жінки над проваллям”, “Троє гульвіс”, “Дружина і дружина”, “Крізь сльози щастя”, “Дівчата з Новолипок”, “Білий негр”. Усього Тамара знялася у чотирнадцяти фільмах.
Тамара Вишневська разом з чоловіком Владиславом Мікошем
Між зйомками Тамара Вишневська часто приїжджала додому, на Волинь, зустрічалася з батьками та сестрами. Багато фотографувалася із місцевими кіноглядачами, роздавала автографи та збирала творчі зустрічі. Дуже ніжно відносилася до своєї бабці та дідуся.
Разом з донькою Іриною
У 1938 році їй запропонували контракт на зйомки у фільмі в Голлівуді, на студії Universal International, однак вона відмовилася, мотивуючи тим, що вона щаслива вдома, в родині.
Тамара Вишневська у старшому віці
Під час зйомок фільму «Ординат Міхоровський» вона познайомилася з Владиславом Мікошем, краківським підприємцем та власником фабрики Феміка Фільм, на 12 років старшим чоловіком. Невдовзі молоді люди побралися. В швидкому часі народилася донька Ірина.
Творчі плани Тамари Вишневської змінилися, коли у 1939 році Німеччина напала на Польщу. Тамара з чоловіком почала працювати в польському підпіллі. Після Варшавського повстання родині вдалося виїхати з країни, захопивши лише альбом з фотографіями, ікону Божої Матері та прикраси, які пізніше акторка виміняла на їжу.
Після війни Тамара з родиною жила в таборі для переміщених осіб у Баварії. У 1950 році вони переїхали до Рочестера, штат Нью-Йорк. Тамара вісімнадцять років працювала портьє та перекладачем у культурному центрі Джорджа Істмена. 1 квітня 1981 року вона померла від раку у віці вісімдесяти одного року. Тамара Вишневська була похована на кладовищі в місті Рочестер.
Фото афіші до фільму «Трійко гульвіс», в якому знімалася Тамара Вишневська