Рівненська письменниця Ірина Баковецька, написала зворушливий вірш про рідне місто та війну в Україні. У цих рядках рівнянка описала всі ті почуття, які переживає кожен з нас.
***
Веде українців війна до нашого Рівного,
Полісся, як Бог, хова їх за древню пазуху, –
В період зміни свідомості докорінної,
В період зміни позиції докорінної –
Від сателіту до Мільєранського казусу.
Україна в жертвоприношенні
Крізь призму окультних вір:
Згорів “Синій бик”, “Гороховий звір”;
До Бога димом донецький театр;
У муках палають чернігівські книги!
Рівне прийма, як гора Арарат,
Їх переселені душі у біженців,
Полісся знімає вериги
Евакуацій із міст-Героїв.
Ця земля, де мох і болото,
Де й досі печі палять корою,
Де повстанські пісні у етері,
Стала прихистком Муз
І столицею волонтерів!
Рівне стало Стіною плАчу,
Одигітрією і Покровою,
Розаріями і стигмами
Всіх, що встигли,
Для тих, хто малою кров’ю,
Вазони лишаючи в’янути,
Лишаючи мертвих, щоб колись повернутися
Вдихаючи спокій Соборною
Душею, легенями, пазухами…
Нам тепло у Бога за пазухою,
Єдиним, кровним, соборним!
