У Національному університеті водного господарства та природокористування, що знаходиться в обласному центрі Рівненщини, ліцензована нова спеціальність – “Журналістика” освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Нині – це одна з елітарних спеціальностей.
НУВГП − найпотужніший університет регіону, який в умовах жорсткої конкуренції на ринку освітніх послуг розширення номенклатури спеціальностей пов’язує з перспективами свого розвитку. Це державний заклад, де функціонує державний нагляд за якістю знань. Молоді люди, які вступлять до університету цього року, отримають суспільно важливу й відповідальну професію журналіста. В умовах глобалізації, яка сьогодні охопила всю планету й зумовила трансформацію системи масової комунікації в індустрію впливу на людину, суспільство й цивілізацію, вони будуть формувати громадянське суспільство України майбутнього, яка, безумовно, стане сильною, демократичною, правовою державою й посяде гідне місце в сузір’ї країн Європи. Тож суспільний запит на кадри журналістів нової формації, здатних на креативне й прогностичне осмислення процесів творення нової держави, демократичного її розвитку, готових творчо й об’єктивно аналізувати й доносити до громадян інформацію, формувати громадську думку, є надзвичайно великим. Адже лише на Рівненщині, регіоні нечисленному за населенням в Україні, видаються десятки газет, існують кілька каналів телебачення, є радіостанції, чимало Інтернет-видань.
Випускники НУВГП
Підготовка фахівців у галузі соціальних комунікацій у НУВГП буде здійснюватися колективом висококваліфікованих кадрів, які мають великий досвід роботи у вищому навчальному закладі, активно займаються науковою діяльністю і, головне, співпрацювали чи співпрацюють і нині із ЗМІ.
Так, ініціатором відкриття спеціальності «Журналістика» виступив І. Л. Сазонець – доктор економічних наук, професор і завідувач кафедри державного управління, документознавства та інформаційної діяльності. Він має понад 200 публікацій, серед них: 11 монографій, 15 підручників і посібників, підготував 4 доктора та 23 кандидата наук. До його кола наукових інтересів уходить дослідження проблем концептуальних засад та інноваційних моделей інформаційного розвитку економіки. Має практичний досвід співпраці із ЗМІ. Під його керівництвом підготовлено навчальні програми з таких дисциплін, як «Мас-медійна економіка», «Економічна журналістика», «Маркетинг ЗМІ», «Менеджмент ЗМІ».
Автор цієї статті − В. М. Галич, гарант освітньої програми з журналістики, доктор філологічних наук за спеціальністю “Журналістикаˮ, професор, автор більше 200 наукових праць, серед них 7-ми монографій, 4-х посібників. Підготувала 10 кандидатів наук у галузі соціальних комунікацій. Член Національної Спілки журналістів України, Лауреат літературної премії імені Олеся Гончара, Відмінник освіти України. Відзначена Знаком «За наукові досягнення» та нагородою НСЖУ “Золота медаль української журналістикиˮ. Має практичний досвід у тележурналістиці. Друкувалася в журналах та наукових збірниках в Україні, Білорусі, Молдові, Росії. Головний редактор молодіжного художньо-публіцистичного альманаха «Соняшник» та студентської газети «Контакт». Член редколегій низки наукових фахових видань.
О. А. Галич – один із засновників спеціальності, доктор філологічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України. Коло його наукових інтересів: теорія та історія літератури, документалістика, публіцистика. Підготував 8 докторів і 37 кандидатів наук. Автор 500 праць, з них: 12-ти монографій, більше 20-ти підручників і навчальних посібників. Друкувався в Німеччині, Польщі, Білорусії, Росії, Молдові. Мав авторську програму «Мнемозіна» на рівненському телебаченні. Публікувався в багатьох громадсько-політичних та літературних газетах.
Засновниками спеціальності також стали Т. В. Хітрова (кандидат філологічних наук із спеціальності «Журналістика», доцент, автор 2 монографій, 3-х посібників, понад 100 статей, співпрацює із всеукраїнською дитячою газетою «Клякса» та молодіжними журналами «Бємс», «А 5», літературно-мистецьким журналом «Хортиця»; газетами: «МИГ», «Запорізька правда», інформаційними сайтами: «Zabor», «Forpost», «RegionNews») та Д. Ю. Попіль (кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент, дослідник проблем журналістики в умовах глобалізації, письменник; співпрацює з виданнями для українців у Польщі: «Наше Слово» та «Наш Вибір», Інтернет виданням: Culture.pl., порталом Kontynent Warszawa).
З нетерпінням чекають на першокурсників, майбутніх журналістів, викладачі кафедри державного управління, документознавства та інформаційної діяльності. Я. П. Цецик (кандидат історичних наук, доцент, автор понад 130 наукових та науково-методичних праць, у тому числі 4-х монографії, дослідник суспільно-політичних та соціально-економічних процесів на Волині, ролі засобів масової інформації в суспільно-політичному житті сучасної України), А. Л. Шинкарук (кандидат політичних наук за спеціальністю «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку», доцент, дослідник міжнародної інформації, зарубіжної журналістики, цифрової гуманістики, соціальних медіа, співпрацює з газетою «Рівне вечірнє»), Г. Ф. Мартинюк (кандидат педагогічних наук, вивчає інформацію в публічному управлінні, людина залюблена в українську історію та культуру).
«Журналістика – це спосіб життя», висловлювання А. З. Москаленка, відомого українського письменника і публіциста, організатора журналістської освіти в КНУ ім. Тараса Шевченка, стало орієнтиром формування міждисциплінарної предметної сфери навчального плану, концептуальних засад та методології журналістської підготовки в НУВГП. Воно акцентує увагу на особливостях журналістської діяльності, яка не вкладається в межі 8-годинного робочого дня, потребує енциклопедичних знань і творчих умінь прояву високої громадянської свідомості. Саме тому планується викладання дисциплін, які покликані сформувати теоретичну базу знань з журналістики («Вступ до фаху», «Правові та морально-етичні основи журналістики», «Теорія публіцистики», «Історія української журналістики», «Зарубіжна журналістика», «Теорія соціальних комунікацій», «Теорія масової комунікації», «Інформаційна безпека та інформаційна війна») та виробити низку професійних компетентностей, а саме: умінь аналітично мислити («Аналітична журналістика», «Прикладна мас-медійна логіка», виважено й компетентно висловлюватися («Соціологія громадської думки», «Публіцистика», «Психологія журналістської творчості»), оперувати вербальним текстом та зображенням і звуком («Фотожурналістика». «Теле-, радіожурналістика», «Інтернет-журналістика»), усвідомлювати специфіку мови текстів ЗМІ («Українська мова в засобах масової комунікації», «Культура мови в ЗМК»), написання різножанрових журналістських творів («Інформаційна журналістика», «Художньо-публіцистичні жанри» «Журналістське розслідування», «Види журналістики за проблематикою»). У навчальному плані врахована особливість спеціалізації спеціальності – журналістика та соціальні комунікації −, що спрямована на засвоєння студентами не лише основ журналістської творчості, а й акцентує на зоні практичної взаємодії журналістики, видавничої справи та редагування, ПР та реклами («Макетування та верстка періодичного видання», «Редагування в ЗМІ», «Іміджологія в ЗМК». «Реклама в ЗМК», «Преса і ПР», «Графічний комп’ютерний дизайн періодичних видань», «Менеджмент і маркетинг ЗМІ»).
Така ґрунтовна підготовка випускників НУВГП дасть можливість їм згідно з Державним класифікатором професій обіймати такі посади: журналіст, кореспондент, головний фахівець з радіомовлення, головний фахівець з телевізійного мовлення, фотокореспондент, журналіст мультимедійних видань засобів масової інформації, ведучий програми, коментатор, інокореспондент, кореспондент власний, кореспондент спеціальний, оглядач, оглядач політичний.
Студенти матимуть можливість проходити практику в державних і недержавних засобах масової комунікації. Після закінчення навчання вони отримають диплом державного зразка.
Перед подачею документів на спеціальність “журналістика” абітурієнти мають обов’язково успішно скласти творчий залік. Творчий залік – це дистанційна (на інтернет-платформі університету) форма письмового вступного випробування, яка передбачає визначення достатності рівня творчих здібностей абітурієнта для подальшої участі в конкурсному відборі. Абітурієнт має продемонструвати вміння логічно й оригінально викладати думки, комунікабельність і готовність до ведення діалогу, здатність зібрати та критично осмислити інформацію.
Позитивно складений творчий залік є допуском до подачі документів для вступу до НУВГП. Бали, які абітурієнт отримує в результаті його складання, не додають до загального конкурсного балу, а лише визначають зарахування/незарахування творчого заліку, що є відповідно допуском/недопуском до конкурсного відбору.
Творчий залік проводять у формі написання творчої роботи в жанрі есе, обсяг якого – 3-4 сторінки. Абітурієнти заздалегідь знайомляться з переліком тем, що стосуються суспільного життя країни, культури, мистецтва, літератури, інформації, політики тощо.
Дистанційний формат передбачає наступну процедуру: вступнику необхідно зареєструватись на інтернет-платформі університету (Приймальна комісія), обрати завдання (тему есе) та надіслати відповідь у вигляді файлу формату PDF. У файлі-відповіді, окрім безпосередньо есе, також обов’язково мають бути вказані такі відомості: прізвище, ім’я та по батькові абітурієнта (повністю); дата народження абітурієнта, адреса контактної електронної пошти, номер мобільного телефону. Після надсилання роботи вступник отримає відповідь про результат проходження творчого заліку на свою електронну скриньку протягом трьох робочих днів. У листі буде вказано результат творчого заліку та унікальний код, який потрібно зберігати до завершення вступної кампанії 2018 р.
Засоби масової комунікації не даремно іменують “четвертою владою”, адже творчий продукт журналістів є дієвим важелем управління суспільними процесами, суттєво впливає на розвиток України, стимулює демократичні перетворення в ній, сприяє покращенню іміджу нашої держави у світі.
Професія журналіста надає йому можливість за завданням редакцій побувати в різних містах і селах, подорожувати за межами нашої держави, спілкуватися з відомими політиками, державними діячами, письменниками, артистами, спортсменами. Журналіст повинен першим з’являтися на місці вагомих для суспільства подій, доносити до читачів, слухачів чи глядачів обʼєктивну інформацію про них та прихований зміст, подавати власну версію. До того ж ця професія робить людину відомою в регіоні, державі, а то й у світі. Часом відомість переростає в знаменитість, адже ім’я журналіста друкується в газеті чи журналі, його голос чується по радіо, його бачать по телебаченню, на його матеріали посилаються в Інтернеті.
Журналістика у світі постала з необхідності розповсюдження важливої для суспільства інформації. Винайдення друкарства стало могутнім поштовхом до створення інформаційної індустрії, зробило можливим швидкий процес копіювання й розповсюдження інформації, що до того поширювалася лише усно. Стрімкий розвиток науки й новітніх технологій у останні десятиліття суттєво змінив інформаційну картину світу. Роль журналіста в сучасних умовах зробила його фігурою значущою, упізнаваною. Імена журналістів звучать поряд з іменами президентів, міністрів, депутатів. Це робить професію журналіста елітарною.
Валентина ГАЛИЧ,
професор