1 грудня з міжнародного аеропорту “Львів” імені Данила Галицького відлетів мільйонний пасажир, востаннє таку цифру тут фіксували у 1991 році.
Про зростання та розвиток найбільшого західноукраїнського летовища розповів у Фейсбук Євген Глібовицький:
Про львівський аеропорт, який сьогодні став мільйонником.
2011 року після п’яти років життя у Львові я знову переніс свою “основну базу” до Києва. Причин було кілька, але привід був один і важливий.
У той час зі Львова було складно дістатися світу. Денний рейс Австрійців/Люфтів/Лоту означав два втрачені в дорозі робочі дні. Аеропорт жив своїм радянським життям. Доброзичливі, але безпорадні жіночки на реєстрації, вантажники з перегаром, відсутність розеток (“ти ту буш тєгнув елєктрику, а хто б’де платив?”) і смердючі, смердючі туалети. Гопи-митники добре знали два слова: “шовезем?” та “ідисюда!” Їхній начальник одного разу вирішив зі мною поспілкуватись у своїй фамільярній манері – в greatest hits Поддерев’янського концентрація мату була меншою, але більш болісною була різниця в естетиці. Базова авіакомпанія – Львівські авіалінії – покруч радянського Аерофлоту і дикого ринку, вже досягла стану абсолютної розпиленості і не тільки не додавала, а віднімала відкритість в міста.
В ті часи бориспільські термінали B, а згодом і F виглядали світочами євроінтегрованості, даючи сполученість з десятками міст, вибір розкладу і прийнятної якості сервіс. В тому числі – право не бути приниженим службами на кордоні, не ідеальними, часто глупими чи не зовсім цивілізованими, але не бєспрєдєльними як у Львові чи інших регіональних аеропортах. Я намагався уникати подорожей за кордон зі Львова, а якщо треба було – то хіба на виліт, повертатися волів на Київ, зрештою, для робочого графіка це часом навіть було корисно. Але при 20-30 щорічних відрядженнях за кордон, часами спонтанних сьогодні-на-завтра поїздках, Львів ставав ризиком, а не можливістю. І я повернувся до Києва.
У вересні 2017-го я до 18:00 виступав на конференції у Києві, а наступного ранку о 9:30 вже мав бути на зустрічі в Потсдамі, що за півгодини від Берліна. Перевернувши догори дригом півінтернету я виявив, що з Києва потрібне сполучення неможливе, а єдиний варіант – це вилетіти ввечері до Львова, а над ранок о 5-й рушити через Відень до Берліна, з прибуттям о 8 годині. Кілька років тому про такі надранково/пізньовечірні рейси можна було тільки мріяти. Незручні для туристів вони, втім, є життєдайними для ділових мандрівників, які цінують свій час і, ніж проводити зайву ніч у готелі, воліють спати у домашньому ліжку.
Сьогодні аеропорт Львів зустрів свого мільйонного (!) пасажира в 2017 році, подолавши один із радянських піків авіамобільності 1991 року.
Різниця з 2011 роком разюча. Збудований перед Євро-2012 сучасний термінал в доглянутому стані, ніякого хамства і доброзичливе ставлення з боку всіх служб. Безпроблемний вайфай, розетки і притомні ціни в кнайпах від провідних львівських мереж. Дешеві і скромні, але комфортні лаунжі. Аеропорт Львів – єдиний відомий мені кордон, де чітко сегреговані український та іноземний потоки, пасажир з українським паспортом не мусить тратити зайвий час. Від висадки з літака до виходу з терміналу переважно минає біля 5-7 хвилин, що включає всі формальності (правда, бувають затримки з видачею багажу). Від дверей літака до дверей квартири в центрі Львова переважно 25-27 хвилин – нечаста розкіш у світі навіть за кращими стандартами.
Маршрутна мережа Львова росте з проривними новинами щомісяця. З’явилось пряме сполучення з Берліном, анонсоване повернення Лондона (важливо, що не Раянейром!), є зв’язок з основними регіонами Польщі, відновилась північна Італія та Іспанія, є постійний Тель-Авів, не кажучи про трьох (!) перевізників на Стамбул, кожен з своєю повноцінною мережею з десятками і сотнями міст з цілого світу. На хвилі розриву перельотів з Росією до Львова зайшли Бєлавіа, посилюючи, як наслідок, діловий і туристичний зв’язок з Мінськом. Це стається не само по собі. Директорка аеропорту Tetyana Romanovska багато років здобувала досвід по світах, часом в екстремальних умовах, доки не приземлилася у Львові. Молоді фахівці з львівської мерії як керівниця з гостинності Lina Ostapchuk чи заступник мера Andriy Moskalenko, а часом сам мер просувають Львів на міжнародних ділових та туристичних форумах. Зрештою, сотні і тисячі підприємців, науковців, дослідників, професіоналів створюють цінність, яка потім перетворюється на український чи міжнародний інтерес до Львова. Стратегування у Львові теж пішло на друге коло в той час, коли більшість українських міст тільки вперше починають відкривати для себе стратегічне планування.
Рости є куди і стале зростання львівської економіки є основою для подальшого розвитку. Авіапасажирів стає більше і тих, для кого авіапереліт є доступним вистачає на щораз більшу маршрутну мережу зі Львова. Сьогодні Львів – це одне з пріоритетних українських міст для МАУ, а також важливий O&D (відльотів та прильотів) ринок для Star Alliance – одного з трьох глобальних авіаальянсів, представленого одразу чотирма крупними авіакоманіями: Turkish Airlines, Lufthansa, Lot, Austrian. Можна прогнозувати скорий захід до Львова перших ластівок двох інших альянсів: Sky Team (найбільші авіакомпанії – AirFrance/KLM, Czech Airlines, Alitalia, Delta) та OneWorld (Qatar, British Airways, Iberia, American Airlines). Перша авіакомпанія кожного з альянсів “зніме пінку” нерозкоркованих можливостей: значна частина пасажирів ставлять місто на власну мапу тільки коли літає “свій” альянс чи зручний прямий лоукост.
У Львів літають бюджетні авіакомпанії, але жодна поки не має в місті бази. Виглядає на те, що Wizzair може повернути до Львова більше сполучень і з часом відновити базу, цілком можлива поява EasyJet, Ryanair, турецьких і середземноморських лоукостів.
МАУ має у Львові величезні можливості, але наразі тримає паритет з Івано-Франківськом. Топ-менеджмент МАУ неодноразово говорив про прагнення розвивати Франківськ як друге місто після Києва.
На цьому тлі, після приблизно 1,1 млн пасажирів в 2017, 1,5 млн в 2018 чи 2 млн в 2019 не виглядають фантастикою. В цей момент стане питання про повне використання можливостей терміналу та його розширення на перспективу. Через більшу кількість і частоту рейсів, ніж в інших містах поруч, Львів також ставатиме регіональним аеропортом, а це означає відкриття зручних автобусних і залізничних (дивовижно, але колія зовсім поруч) фідерних сполучень на Франківськ, Рівне, Луцьк, Ужгород, Трускавець, Моршин, Славське, Буковель, що в свою чергу знову збільшить кількість пасажирів. Регіональність аеропорту Львів допоможе запустити повноцінні прямі рейси до інших міст України: Одеси, Харкова, Дніпра чи Запоріжжя. Все це разом підштовхе до розвитку інфраструктури біля аеропорту – від готелів і конференц-центрів до сервісних бізнесів: прокатів авто, логістичних компаній, юристів чи перекладачів.
Це підштовхе ті сфери, про критичну важливість яких ще в 2007-2011 році писала Унівська група / Univska group: інтелектуальні та творчі сервіси, базовані на високій освіченості чи ремісничих традиціях. А це – більше руху, більше можливостей і більше розвитку. Це кращі можливості для підприємливих, але також і для тих, кого вони утримують своїми внесками чи податками.
Тепер важливо не просадити всі ці перспективи на наступних виборах. На кожен складний здобуток можна знайти простий шлях до занепаду.
Про львівський аеропорт, який сьогодні став мільйонником.2011 року після п'яти років життя у Львові я знову переніс свою "основну базу" до Києва. Причин було кілька, але привід був один і важливий. У той час зі Львова було складно дістатися світу. Денний рейс Австрійців/Люфтів/Лоту означав два втрачені в дорозі робочі дні. Аеропорт жив своїм радянським життям. Доброзичливі, але безпорадні жіночки на реєстрації, вантажники з перегаром, відсутність розеток ("ти ту буш тєгнув елєктрику, а хто б'де платив?") і смердючі, смердючі туалети. Гопи-митники добре знали два слова: "шовезем?" та "ідисюда!" Їхній начальник одного разу вирішив зі мною поспілкуватись у своїй фамільярній манері – в greatest hits Поддерев'янського концентрація мату була меншою, але більш болісною була різниця в естетиці. Базова авіакомпанія – Львівські авіалінії – покруч радянського Аерофлоту і дикого ринку, вже досягла стану абсолютної розпиленості і не тільки не додавала, а віднімала відкритість в міста.В ті часи бориспільські термінали B, а згодом і F виглядали світочами євроінтегрованості, даючи сполученість з десятками міст, вибір розкладу і прийнятної якості сервіс. В тому числі – право не бути приниженим службами на кордоні, не ідеальними, часто глупими чи не зовсім цивілізованими, але не бєспрєдєльними як у Львові чи інших регіональних аеропортах. Я намагався уникати подорожей за кордон зі Львова, а якщо треба було – то хіба на виліт, повертатися волів на Київ, зрештою, для робочого графіка це часом навіть було корисно. Але при 20-30 щорічних відрядженнях за кордон, часами спонтанних сьогодні-на-завтра поїздках, Львів ставав ризиком, а не можливістю. І я повернувся до Києва.У вересні 2017-го я до 18:00 виступав на конференції у Києві, а наступного ранку о 9:30 вже мав бути на зустрічі в Потсдамі, що за півгодини від Берліна. Перевернувши догори дригом півінтернету я виявив, що з Києва потрібне сполучення неможливе, а єдиний варіант – це вилетіти ввечері до Львова, а над ранок о 5-й рушити через Відень до Берліна, з прибуттям о 8 годині. Кілька років тому про такі надранково/пізньовечірні рейси можна було тільки мріяти. Незручні для туристів вони, втім, є життєдайними для ділових мандрівників, які цінують свій час і, ніж проводити зайву ніч у готелі, воліють спати у домашньому ліжку.Сьогодні аеропорт Львів зустрів свого мільйонного (!) пасажира в 2017 році, подолавши один із радянських піків авіамобільності 1991 року.Різниця з 2011 роком разюча. Збудований перед Євро-2012 сучасний термінал в доглянутому стані, ніякого хамства і доброзичливе ставлення з боку всіх служб. Безпроблемний вайфай, розетки і притомні ціни в кнайпах від провідних львівських мереж. Дешеві і скромні, але комфортні лаунжі. Аеропорт Львів – єдиний відомий мені кордон, де чітко сегреговані український та іноземний потоки, пасажир з українським паспортом не мусить тратити зайвий час. Від висадки з літака до виходу з терміналу переважно минає біля 5-7 хвилин, що включає всі формальності (правда, бувають затримки з видачею багажу). Від дверей літака до дверей квартири в центрі Львова переважно 25-27 хвилин – нечаста розкіш у світі навіть за кращими стандартами.Маршрутна мережа Львова росте з проривними новинами щомісяця. З'явилось пряме сполучення з Берліном, анонсоване повернення Лондона (важливо, що не Раянейром!), є зв'язок з основними регіонами Польщі, відновилась північна Італія та Іспанія, є постійний Тель-Авів, не кажучи про трьох (!) перевізників на Стамбул, кожен з своєю повноцінною мережею з десятками і сотнями міст з цілого світу. На хвилі розриву перельотів з Росією до Львова зайшли Бєлавіа, посилюючи, як наслідок, діловий і туристичний зв'язок з Мінськом. Це стається не само по собі. Директорка аеропорту Tetyana Romanovska багато років здобувала досвід по світах, часом в екстремальних умовах, доки не приземлилася у Львові. Молоді фахівці з львівської мерії як керівниця з гостинності Lina Ostapchuk чи заступник мера Andriy Moskalenko, а часом сам мер просувають Львів на міжнародних ділових та туристичних форумах. Зрештою, сотні і тисячі підприємців, науковців, дослідників, професіоналів створюють цінність, яка потім перетворюється на український чи міжнародний інтерес до Львова. Стратегування у Львові теж пішло на друге коло в той час, коли більшість українських міст тільки вперше починають відкривати для себе стратегічне планування. Рости є куди і стале зростання львівської економіки є основою для подальшого розвитку. Авіапасажирів стає більше і тих, для кого авіапереліт є доступним вистачає на щораз більшу маршрутну мережу зі Львова. Сьогодні Львів – це одне з пріоритетних українських міст для МАУ, а також важливий O&D (відльотів та прильотів) ринок для Star Alliance – одного з трьох глобальних авіаальянсів, представленого одразу чотирма крупними авіакоманіями: Turkish Airlines, Lufthansa, Lot, Austrian. Можна прогнозувати скорий захід до Львова перших ластівок двох інших альянсів: Sky Team (найбільші авіакомпанії – AirFrance/KLM, Czech Airlines, Alitalia, Delta) та OneWorld (Qatar, British Airways, Iberia, American Airlines). Перша авіакомпанія кожного з альянсів "зніме пінку" нерозкоркованих можливостей: значна частина пасажирів ставлять місто на власну мапу тільки коли літає "свій" альянс чи зручний прямий лоукост.У Львів літають бюджетні авіакомпанії, але жодна поки не має в місті бази. Виглядає на те, що Wizzair може повернути до Львова більше сполучень і з часом відновити базу, цілком можлива поява EasyJet, Ryanair, турецьких і середземноморських лоукостів.МАУ має у Львові величезні можливості, але наразі тримає паритет з Івано-Франківськом. Топ-менеджмент МАУ неодноразово говорив про прагнення розвивати Франківськ як друге місто після Києва.На цьому тлі, після приблизно 1,1 млн пасажирів в 2017, 1,5 млн в 2018 чи 2 млн в 2019 не виглядають фантастикою. В цей момент стане питання про повне використання можливостей терміналу та його розширення на перспективу. Через більшу кількість і частоту рейсів, ніж в інших містах поруч, Львів також ставатиме регіональним аеропортом, а це означає відкриття зручних автобусних і залізничних (дивовижно, але колія зовсім поруч) фідерних сполучень на Франківськ, Рівне, Луцьк, Ужгород, Трускавець, Моршин, Славське, Буковель, що в свою чергу знову збільшить кількість пасажирів. Регіональність аеропорту Львів допоможе запустити повноцінні прямі рейси до інших міст України: Одеси, Харкова, Дніпра чи Запоріжжя. Все це разом підштовхе до розвитку інфраструктури біля аеропорту – від готелів і конференц-центрів до сервісних бізнесів: прокатів авто, логістичних компаній, юристів чи перекладачів.Це підштовхе ті сфери, про критичну важливість яких ще в 2007-2011 році писала Унівська група / Univska group: інтелектуальні та творчі сервіси, базовані на високій освіченості чи ремісничих традиціях. А це – більше руху, більше можливостей і більше розвитку. Це кращі можливості для підприємливих, але також і для тих, кого вони утримують своїми внесками чи податками.Тепер важливо не просадити всі ці перспективи на наступних виборах. На кожен складний здобуток можна знайти простий шлях до занепаду.Відео: посадка в аеропорту Львів, денний рейс МАУ пару тижнів тому.#аеропорт #Львів #МАУ #flyuia #lot #turkishairlines #austrian #lufthansa #pegasus
Опубліковано Євген Глібовицький 1 грудня 2017 р.
Відео: посадка в аеропорту Львів, денний рейс МАУ пару тижнів тому.