У Костополі під час фестивалю «Медова ягода. Смак Полісся» відбулася науково-практична конференція, присвячена бортництву, поліським традиціям та нематеріальній культурній спадщині України.
У Костополі на території Музею лісу відбулася науково-практична конференція «Жива спадщина Полісся: традиції, що об’єднують людину і природу». Захід став головною інтелектуальною подією міжрегіонального фестивалю «Медова ягода. Смак Полісся» та об’єднав науковців, музейників, краєзнавців і носіїв давніх поліських традицій.
Про це повідомили в Управлінні культури і туризму Рівненської ОДА.
🍯 Культурна подія
Конференція стала майданчиком для обговорення того, як зберегти давні поліські традиції, зробити їх частиною сучасного життя та популяризувати не лише в Україні, а й у світі.
Бортництво — більше, ніж давній промисел
Відкриваючи конференцію, начальниця управління культури і туризму Рівненської ОДА Любов Романюк наголосила, що фестивалі мають не лише популяризувати традиції, а й сприяти їхньому науковому дослідженню та передачі наступним поколінням.
Директорка Вишгородського історико-культурного заповідника та членкиня Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України Влада Литовченко зазначила, що бортництво є унікальним елементом української культури, який понад тисячу років демонструє гармонійне співіснування людини з природою.
За її словами, сьогодні традиційне лісове бджільництво потребує особливої уваги, адже війна створює додаткові загрози для збереження цього ремесла через окупацію та замінування лісових територій.
🌿 Чому це важливо
Бортництво входить до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України та вважається одним із найдавніших промислів Полісся, який зберігся до наших днів.
Полісся має величезний туристичний потенціал
Практичним досвідом поділилися носій елемента нематеріальної культурної спадщини «Бортництво» із села Великі Озера Олександр Костюкевич та завідувачка сектору краєзнавчої діяльності Наталія Верес. Вони розповіли про особливості видобутку лісового меду, значення цього ремесла для Полісся та перспективи розвитку туристичних маршрутів.
Заступниця директора Рівненського обласного краєзнавчого музею Ольга Морозова представила результати польових досліджень і архівних матеріалів, які допомагають зберігати історію бортництва та популяризувати її серед молоді.
До конференції онлайн долучився голова громадської спілки «Спілка пасічників України» Сергій Гриньов. Він нагадав, що Україна входить до п’ятірки найбільших експортерів меду у світі та залишається лідером Європи за його виробництвом.
🍯 Цікавий факт
Україна посідає перше місце в Європі та входить до п’ятірки світових експортерів меду, незважаючи на виклики воєнного часу.
Полісся має що показати світові
Відомий пасічник зі Шпанівської громади Микола Хомич розповів про сучасний стан українського бджільництва, різновиди меду та особливості догляду за пасіками. Водночас носійка традиції бортництва із села Князівка Тетяна Старинська представила власний досвід збереження давнього ремесла.
Окрему увагу учасники конференції приділили ще одному традиційному промислу — збиранню дикорослих ягід. Доцентка Волинського національного університету імені Лесі Українки Алла Дмитренко наголосила, що поліські традиції мають величезний потенціал для внесення до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини та навіть до списків ЮНЕСКО.
«Полісся — це особливо багатий край із величезною етнокультурною спадщиною. У нас досі збереглися сотні спадкових бортників, тоді як у багатьох країнах Європи їх залишилися одиниці. Це надбання, про яке має знати світ», — зазначила Алла Дмитренко.
Музеї як хранителі традицій
Під час конференції також обговорили роль музеїв у збереженні історичної пам’яті. Заступниця генерального директора Національного музею народної архітектури та побуту України Ірина Батюк розповіла про експозиції, присвячені Поліссю, а координаторка Костопільського Музею лісу Тетяна Дідух — про поєднання екологічної освіти та популяризації народних традицій.
Учасники заходу дійшли висновку, що Полісся залишається одним із найцінніших регіонів України за кількістю живих традицій. Саме поєднання науки, культури, музейної справи та досвіду носіїв спадщини допоможе зберегти їх для наступних поколінь і зробити відомими далеко за межами України.
Учасники конференції дійшли висновку, що Полісся залишається одним із найбагатших регіонів України за кількістю живих традицій. Саме поєднання науки, культури та досвіду носіїв нематеріальної спадщини допоможе зберегти їх для майбутніх поколінь.
