Волинь справедливо називають озерним краєм. Своїми враженнями і спостереженнями ділиться на сторінці Фейсбук Павло Савчук.
“На Поліссі чимало озер, карстових, заплавних або льодовикового походження. Лише у Волинській області біля 250 озер. Мені пощастило побувати на восьми десятках наших волинських озер. Кожне з них самобутнє, має свій особливий характер, свій дух…
В давнину озера були святилищами, на березі зазвичай було капище та Священний гай. Тому, чимало поліських озер мають назву Святе, Біле, Чорне. , або , наприклад, Стрибуж (Стрибог). Святих озер на Волині біля десятка.
Зцілення водою: ТОП-5 цілющих джерел Рівненщини
Біле озеро: заповідник чи приватна територія
Ось цікаву інформацію довідався з книги відомого вченого Віктора Давидюка ” Первісна міфологія українського фолкльору” :
“…Дивно, але факт, що на всій території (прим. культури кулястих амфор, IV-III тис. до н.е.) дуже популярним є уявлення про міфічний острів серед моря, аналогічний Вирію, що на думку окремих дослідників має близькосхідне походження, але мотиви зимування на ньому птахів значного поширення не мають. Прообрази цього міфічного сполучення можна спостерігати й на топонімічному рівні. Переважна більшість Святих озер перебуває в межах поширення культури кулястих амфор. Часто острови серед озер теж мають назву Святих. У межах колишнього поширення культури кулястих амфор, а саме серед західних поліщуків побутує міф про важкодоступний острів серед болота, до якого можна дістатися після смерті, вимостивши гатку нігтями, зібраними протягом усього життя.
Випадково чи ні, але на територіях, заселених тими ж поліщуками, проте в місцях давніх колонізацій племен гребінцево-накольчастої кераміки таке уявлення відсутнє. Дуже вірогідно, що племена культури кулястих амфор успадкували його на ранніх стадіях своєї історії від представників якоїсь з південних культур, можливо, від тих же трипільців…”
Мандрівка стежками князів Острозьких
Фото Павла Савчука.