Ігор “Сова”: «Кого можу врятувати — рятую»

Щасливе

Початок його історії подібний до шляхів багатьох добровольців, які у перші дні повномасштабного вторгнення вирушили захищати країну. У його голосі відчуваються спокій, упевненість і твердість — риси, притаманні тим, хто точно знає, заради чого стоїть.

Знайомтесь — Ігор, позивний «Сова». Востаннє він тримав зброю ще під час строкової служби за радянських часів. Але життя змінюється — і змінюються люди. Тепер він командир відділення протитанкового взводу, працює зі СПГ-9 — зброєю, яка не пробачає навіть найменших помилок.

Понад рік провів на Донеччині

Понад рік разом із батальйоном Ігор провів на Донеччині. Каже, що найцінніше на фронті — це побратимство.

«Ми приїхали вже злагодженою командою. Один одного знали, довіряли. І це врятувало. Якби цього не було — не знаю, як би воно все закінчилося».

Був період, коли Ігор залишився сам на позиції. Два тижні — лише він, тиша й кілька тварин, які прибилися до бліндажу: два собаки та кіт.

Легше, якщо поруч хтось живий

«Якщо поруч хтось живий — легше самому. Кого можу врятувати — рятую».

Він зізнається, що саме ті звірі допомогли не зійти з глузду. Потім їх забрали інші підрозділи, але Ігор пам’ятає кожного з них.

З війни «Сова» виніс просте правило: не боротися з тим, що не можна змінити, а навчитися жити у моменті.

«Важливо прийняти, що кожен день може бути останнім. І тоді страх зникає».

Ігор не говорить про політику і не любить зайвих суперечок.

«Якщо питають — кажу. Якщо ні — просто спостерігаю. Бо зайві слова тут ні до чого».

До війни – інженер-еколог

До війни його життя було спокійним.

«Я інженер-еколог. Працював у лісовій галузі — вирощував саджанці, доглядав за розсадниками. П’ятнадцять років серед природи».

Про родину говорить коротко, але з теплом.

«Синові 18, доньці 14. Ми про війну не говоримо. Лише про життя, навчання, дрібниці. Їм треба жити далі».

Ігор не любить гучних фраз, але його слова прості й точні.

«Коли ти в роботі — не маєш часу на депресію. Копай, лагодь, роби щось. У русі легше».
«Без крику, без паніки, без образ. І все буде. Головне — не падати духом. Бо дух — це все, що тримає нас».

 

Сили територіальної оборони ЗСУ
Регіональне управління Сил територіальної оборони “Захід”
104 бригада тероборони ЗСУ “ГОРИНЬ”

Також читайте історію Захисника України Юрія «Кевіна»

, , Переглядів: 97

Головні новини


Реклама