24 лютого 2022 року Рівне, як і вся Україна, прокинулося в новій реальності. Ранок, який мав бути звичайним зимовим четвергом, перетворився на початок найбільшої війни в Європі за десятиліття. Місто ще жило звичним життям, але вже за кілька годин його ритм змінився назавжди.

Ранок, який розділив життя на «до» і «після»
Близько п’ятої години ранку рівняни почали прокидатися не від будильників, а від тривожних повідомлень на телефонах і дзвінків рідних. У самому Рівному вибухи чули не всі, але новини поширювалися миттєво. Люди відкривали Telegram, Viber, новинні сайти і бачили страшне слово — війна.
«Мені подзвонила сестра з Києва і сказала: “Почалося”. Я спочатку не повірила, подумала, що це якийсь жарт або провокація», — пригадує рівнянка Олена, яка того ранку збиралася на роботу.
Місто прокидалося повільно і розгублено. На вулицях ще було тихо, але у квартирах уже панували страх і невідомість. Люди не розуміли, що робити далі — йти на роботу, залишатися вдома чи збирати речі.
Читайте також: Емоції та спогади рівнян у річницю великого вторгнення

Що відбувалося в Україні в ці години
Поки Рівне лише отримувало перші новини, інші міста вже жили під звуки війни. Близько 03:40–04:00 ранку жителі Києва, Харкова, Дніпра та інших міст почули перші вибухи — російські ракети влучили по аеродромах і військових об’єктах.
О п’ятій ранку президент Росії Володимир Путін виступив із заявою, фактично оголосивши про початок вторгнення.
Уже за наступні години російські війська почали наступ з кількох напрямків: з півночі через Білорусь у бік Києва, зі сходу — на Харківщині та Луганщині, і з півдня — з території окупованого Криму. Президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і звернувся до громадян із закликом зберігати спокій. Україна офіційно вступила у війну.
Черги, паніка і порожні полиці
Уже після восьмої ранку Рівне почало різко змінюватися. Біля банкоматів з’явилися довгі черги — люди намагалися зняти готівку, бо не знали, чи працюватимуть банки далі. Біля автозаправок ситуація була ще напруженішою. Автомобілі стояли в кілька рядів, водії чекали годинами, а пальне швидко закінчувалося.
«Я простояв на заправці майже три години. Ніхто не сигналив, не сварився. Люди мовчали. Було відчуття, що всі розуміють — почалося щось страшне», — розповідає рівнянин Андрій.
У магазинах люди масово скуповували продукти тривалого зберігання. З полиць зникали крупи, консерви, сіль і вода. Продавці не встигали викладати новий товар.
Водночас у місті почали закриватися школи. Дітей терміново відпускали додому, а навчання зупинили на невизначений термін. Батьки поспіхом забирали дітей, не знаючи, що буде далі.

Сирени, укриття і перші блокпости
Невдовзі в Рівному пролунали перші сирени повітряної тривоги. Цей звук тоді ще був новим і незрозумілим, але вже викликав сильний страх. Люди почали спускатися в підвали, шукати укриття, перевіряти бомбосховища. Дехто облаштовував укриття прямо у власних будинках.
Паралельно місто почало готуватися до оборони. Уже в перші дні на в’їздах у Рівне з’явилися блокпости. Там чергували військові, поліцейські і добровольці.
«Ми з друзями пішли записуватися в територіальну оборону в перший же день. Було відчуття, що це наш обов’язок», — згадує місцевий житель Сергій.
Багато чоловіків того дня прийшли до військкоматів або записалися до лав територіальної оборони. Черги були великими.

Волонтерський рух і нова реальність міста
Уже в перші дні в Рівному почали створюватися волонтерські штаби. Люди приносили теплі речі, їжу, медикаменти для військових. Місто швидко об’єдналося. Ті, хто ще вчора жили звичайним життям, стали волонтерами, захисниками, координаторами допомоги.
«Я ніколи раніше не займалася волонтерством. Але тоді зрозуміла — або ти допомагаєш, або просто сидиш і боїшся», — каже рівнянка Наталія.

Тоді Народний дім став масштабним волонтерським та гуманітарним хабом, де були постійні черги волонтерів та на постійній основі відбувалося залучення різноманітної допомоги.
Стратегічне значення і реальний страх
Рівненщина була стратегічно важливим регіоном. Поруч знаходиться кордон з Білоруссю, звідки вже наступали російські війська на Київ. Через область проходять важливі дороги на столицю і на захід України. Саме тому багато рівнян реально боялися, що російські війська можуть зайти і сюди.
У перші дні це відчуття небезпеки було особливо сильним. Люди прислухалися до кожного звуку в небі і постійно перевіряли новини.

День, який змінив усе
24 лютого 2022 року став днем, який назавжди змінив Рівне. Місто, яке прокинулося в паніці, вже за кілька днів стало містом спротиву. Замість звичного життя з’явилися блокпости, волонтерські центри і сирени. А замість планів на майбутнє — одна спільна мета: вистояти.

