Коровкін Володимир Олександрович

Дата та місце народження: 25 лютого 1930 року, село
Лужки Палехського району Іванівської області.

Освіта:вища. 1947-1952 рр. Іванівський енергетичний інститут (теплоенергетичний факультет), отримав кваліфікацію інженера- теплоенергетика теплоенергетичного обладнання електричних станцій.

Трудова діяльність:

1952 – Південно-Українська контора Головбуду СРСР Мінсередмашу СРСР.
1953 – ТЕЦ Сибірського хімічного комбінату Мінсередмашу СРСР (інженер- теплоенергетик, заступник начальника виробничо-технічного відділу, заступник головного інженера, головний інженер, директор ТЕЦ).
1973-2002 рр. – приїхав на Полісся й відразу очолив будівництво РАЕС.
У жовтні 1973 року був призначений директором Західно- Української атомної електростанції, тепер відособленого підрозділу “Рівненська атомна електростанція”).
2002 – 2005 рр. (квітень) – віце-президент ДП НАЕК “Енергоатом” з питань капітального будівництва.
2006 – 2010 рр. – міський голова Кузнецовська.

Відзнаки, нагороди: 24 грудня 1999 року нагороджений Орденом Святого Станіслава V ступеня (за вагомі досягнення в організації конкурентоспроможного національного виробництва та велику благодійну діяльність).
Віце-президент Українського ядерного товариства. Заслужений енергетик України. Дійсний член Академії інженерних наук України.
Єдиний в Європі керівник, який очолював ядерний об’єкт, а саме: відособлений підрозділ “Рівненська атомна електростанція”, незмінно двадцять дев’ять років поспіль (1973-2002 рр.), під керівництвом якого було введено в експлуатацію п’ять (!) атомних енергоблоків України.
Заслужений енергетик України В.О. Коровкін є кавалером орденів Трудового Червоного прапора (1971), Жовтневої революції (1982), Дружби народів Російської Федерації (1997), “За заслуги” ІІІ ступеня (1998), святого Володимира (1999), Ярослава Мудрого V ступеня (2004), нагороджений медалями “За трудову доблесть” (1966), “За доблестный труд” (1970), Золотою медаллю Франції “За динамизм в промышленности и коммерческой деятельности и личные заслуги в стратегическом управлении предприятием” (1998), персональною нагородою міжнародної програми “Ертсмейкер” (Earthmaker) “За мудрость и дальновидность политики управления” (1998) та удостоєний багатьох інших урядових та корпоративних нагород.