Сьогодні, 14 січня, ми згадуємо святу рівноапостольну Ніну, просвітительку Грузії, яка принесла світло Христової віри на землі, сповнені язичницького мороку. Її життя — це свідчення безмежної любові до Бога і людей, віри, яка не знає страху, та служіння, що не шукає нагород.
У ці важкі дні війни для нашої землі постать святої Ніни стає для нас особливою підтримкою. Вона прийшла до Грузії, не маючи нічого, крім хреста з виноградної лози та молитви до Пресвятої Богородиці. Її зброя — це слово Боже, її сила — у молитві, а її мета — спасіння людських душ. Чи це не нагадує нам сьогоднішню боротьбу, коли ми, часто без матеріальної сили, озброєні лише вірою, захищаємо свою землю, культуру і майбутнє?
Свята Ніна навчила нас, що справжнє перетворення світу починається з перетворення людського серця. Вона змінила язичницький світ любов’ю, а не мечем. Це нагадує нам, що навіть у найтемніші моменти ми не маємо впадати у відчай. Ми покликані не лише боротися за правду, але й зберігати в собі людяність, співчуття і любов до ближніх.
Коли цар Міріан осліп, а вся його країна опинилася у темряві, лише молитва до істинного Бога принесла світло. Ця історія стає символом для нас: війна, ненависть і насильство — це темрява, але віра, молитва і єдність здатні повернути світло і мир.
На прикладі святої Ніни ми бачимо, як сила Божа діє через смирення. Вона не прагнула слави чи влади, але саме її смиренність і непохитна віра принесли Грузії Христа. Для нас це нагадування: кожен з нас покликаний бути світлом у своїй громаді, своїй родині, навіть у найважчі часи.
Сьогодні, молячись до святої Ніни, просімо у неї заступництва для нашого народу. Нехай вона випросить у Господа силу для кожного воїна, розраду для кожної родини, що втратила близьких, і мудрість для кожного, хто стоїть перед важливим вибором.
І пам’ятаймо: як Господь зміцнював святу Ніну, так і нас зміцнить, якщо лише довіримо Йому свої серця. Бо, як сказала сама свята Ніна, «там, де Бог, там немає страху, а є лише любов і мир».
За інформацією Рівненської єпархії ПЦУ