Петро з позивним «Хакер» — боєць підрозділу протиповітряної оборони 2 батальйону 104-ї окремої бригади «Горинь» Сил територіальної оборони ЗС України. Йому 48 років, він родом із містечка Млинів на Рівненщині. У мирному житті викладав фізику, інформатику та комп’ютерну техніку в коледжі. Колеги описують його як спокійну й точну людину — «мов формула».
Позивний отримав ще в цивільному житті. «Не ламав системи, але знав, як працюють», — усміхається чоловік. З 2015 року він проходив військово-польові збори, розуміючи: момент може настати будь-коли. Тож коли почалася повномасштабна війна, рюкзак уже був зібраний. 25 лютого 2022 року він прийшов у військкомат.
«Не на емоціях — з холодною головою. Я знав, що зволікати не можна».
Відтоді минуло понад три роки служби. За цей час Петро змінив багато позицій. Працював під обстрілами «Градів», дронів та артилерії. Радіоперехоплення дало п’ять хвилин на зміну розташування — і стара позиція згоріла вщент. Іншого разу снаряд влучив поруч із бліндажем, і лише диво врятувало його від смерті.
Фото з facebook.com/TerritorialDefenseForces
«Атеїстів на війні нема. Коли трясе — молишся всім молитвам, які згадаєш. І віра стає не раціональною, а нутряною», — ділиться боєць.
Попри небезпеку, він не полишає служби та побратимів. «Ми разом три роки. Це не просто колеги. Це ті, кому довіряєш життя».
Петро має двох дорослих доньок, а місяць тому став дідом — народилася онука Єва.
«Ще не тримав її на руках. Але вже знаю: заради неї варто вистояти. Вона — наше «післязавтра».
Чоловік зізнається, що після перемоги не прагне повернутися до викладання. ІТ-сфера кардинально змінилася, і він відчуває себе «ніби вже з іншої епохи». Проте мріє про найпростіше — бути з рідними, побачити перші кроки онуки, жити звичайним життям. «Весілля, дні народження, хрестини — це все має бути. Життя не варто відкладати «на після війни». Бо ніхто не знає, коли це «після» настане».
Його найбільше побажання звучить так: «Щоб наші діти ніколи не знали, що таке війна. Все інше — встигнемо».
104 бригада тероборони ЗСУ “Горинь”
Регіональне управління Сил територіальної оборони “Захід”
Ми часто публікуємо історії наших захисників. Нещодавно ми писали про медика із позивним «Груша»: півтора року на передовій і десятки врятованих бійців.
