Саме вона завжди любила брати із собою маленького Ігоря. Доки шукають якусь квітку чи травичку, бабуся Євдокія розповідає, для чого ця рослина, від яких недуг допомагає, а кому й нашкодити може.
Ігорів тато Євген Миколайович не з добра мусив узятися за лікування травами. Під час Другої світової він утратив обидві руки (по лікоть). Тож наймолодший із дітей, Ігор, був батькові за руки. А коли в лікарні Євгена заразили гепатитом, саме завдяки травам чоловік позбувся смертельної недуги.
– У дієвості ліків, які нам щедро дарує матінка-природа, я й сам переконався ще в дитинстві, – каже Ігор Валецький. – Річ у тім, що підлітком комплексував через свій маленький зріст. Дізнавшись про це, тато дав мені «бджолиного хліба» (квітковий пилок, який іще називається перга) і сказав щодня таку-то дозу з’їдати. Яким же було моє щастя, коли через місяць я помірявся й побачив: підріс майже на десять сантиметрів!!!
Багато років поспіль допомагаючи батькові лікувати людей травами, сам Ігор Євгенович не думав усерйоз займатися фітотерапією. Тому по закінченні школи вступив до Луцького педінституту (тепер Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, – ВН), де отримав диплом біолога/географа, та поїхав працювати вчителем до села Підзамче Рівненської області, що за 120 км від Луцька.
– Проте смерть тата і прохання багатьох його пацієнтів продовжити батькову благородну справу змусили й мене узятися за лікування людей, – продовжує Ігор Валецький.
Першим, хто одужав завдяки наймолодшому з династії травників, став чоловік зі Львівщини, який звернувся з діагнозом рак четвертої стадії. Хвороба пустила метастази, лікарі пророкували пацієнту: «Якщо і проживеш, то максимум місяць». Відтак хворий ухопився за Ігоря Валецького, як за останню рятівну соломинку. І – не прогадав! Бо коли пройшов весь курс лікування та прийшов до медиків на обстеження, ті повірити не могли: повністю здоровий!
Відтоді й ось уже 16 літ Ігор Євгенович рятує хворих не лише з України, а й із багатьох країн Європи та Америки. Було таке, що українка-заробітчанка лікувалася в Італії, тамтешні «ескулапи» так експериментували, що з діагнозом «фіброма шийки матки» відправили жінку до України помирати.
– Печінка в пацієнтки так збільшилася, що я, глянувши на її живіт, подумав: вагітна. Уже хотів відмовити (бо фактично всі трави проти онкології токсичні й вагітним протипоказані). Та Господь розпорядився по-іншому: ми підібрали жінці комплекс трав, вона успішно пройшла курс лікування, а через трохи телефонує зі Сполучених Штатів: «Дякую, лікарю! Я так чудово стала почуватися, що тепер ось на заробітках в іншому кінці світу».
У чому секрет рослинних препаратів?
Хоча дивовижних результатів було у практиці фітотерапевта дуже багато, та їм передували багаторічна робота, купа перечитаної літератури, дослідження щодо впливу кожної окремої рослини та їх дії в комплексі.
– Ліки проти раку – це суміш 47 трав. Утім, якщо навіть одна з них не підходить пацієнту, провокує алергію, треба видозмінювати рецептуру, – пояснює фітотерапевт.
Щодо секрету природних ліків проти онко, то Ігор Євгенович не вважає їх чимось незвичайним. Насправді людський організм сам себе позбавляє від злоякісних новоутворень. А рослини просто усувають збій імунної системи, допомагають нам самоочиститися від «чужорідних тіл».
Серед хвороб, які можна вилікувати травами, – епілепсія, аденома простати, простатит, енурез, мастопатія, молочниця, захворювання суглобів та кровоносної системи, параліч (були у Валецьких хворі, які по 20-30 років лежали після інсульту прикутими до ліжка). А щодо шкірних захворювань – то це взагалі нескладно: вистачить і суміші чотирьох трав.
Утім, зауважує фітотерапевт, успіх лікування залежить не лише від підбору трав. Велике значення має правильно встановлений діагноз (бо ж буває, люди здалека телефонують, кажуть про свою недугу, а потім з’ясовується – хвороба зовсім інша і потребує іншого курсу). А ще важливу роль у боротьбі з недугою відіграє сам хворий, точніше – його самодисципліна.
– Коли я підбираю курс лікування, тривати він може від кількох тижнів до кількох років (це коли йдеться про рак). І весь цей період людина має точно в той же час приймати ліки і рівно в такій дозі, у якій я визначив. Раз пропустив чи після полегшення махнув рукою – все, ефекту не буде і всі попередні зусилля виявляться марними, – попереджає фітотерапевт.
Обман – на совісті шарлатанів
Оскільки лікування травами – це для Ігоря Валецького не бізнес, а обов’язок перед Господом, який наділив таким даром, то дуже часто чоловік консультує тяжкохворих телефоном, пересилає трави поштою. Коли бачить, що людина справді нужденна, – допомагає безплатно.
Та за таку доброту люди не завжди гарно віддячують, зізнається Ігор Євгенович:
– Більшість (і на цьому наголошую!) справді щиро дякують, за тисячі кілометрів дзвонять, аби сказати: «Спасибі вам за порятунок». Однак бувають і шарлатани, які зумисно придумують якийсь діагноз та випитують рецептуру, аби потім за великі гроші продавати мої знання. Свого часу навіть хотів запатентувати свої ліки, та ціна в 45 тисяч завадила це зробити, – каже фітотерапевт. – Тому нічого не міг удіяти, коли на початку 90-х непорядно вчинили з нами спеціалісти однієї з московських клінік: запропонували батькові провести наукове дослідження, а коли отримали результати, що неабияк вражали, – стали без нашого відома реалізовувати ліки, ще й за чималі гроші. Ба більше: потім виїхали до Ізраїлю та нашу рецептуру почали використовувати в одній із фармацевтичних компаній. Одне слово, розбагатіли, непорядно вчинивши. Але… Бог нам усім суддя.
Зате сам Ігор Валецький за великими статками не женеться. Каже, найважливіша йому дяка за добро – здоров’я онуків і трьох доньок, наймолодша з яких, як і тато, опановує фах біолога в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
– Зараз, коли в людей не вистачає грошей навіть на хліб, а хвороб стає все більше, я стараюся здешевити собівартість ліків – сам заготовляю трави. Деякі у нас, на Рівненщині збираю, деякі знаходжу поблизу української перлини – озера Світязь, що на півночі Волинської області. Було навіть, їздив студентом аж до Архангельської області. Але переконався: українська природа нічим не бідніша, – каже фітотерапевт.
– А ще неодмінна умова одужання – віра: у Бога та у сили власного організму! – наголошує лікар. – Бо коли людина дає собі внутрішню установку «я буду здоровим», якщо молиться щиро, тоді організм акумулює такі внутрішні ресурси, про які ми навіть не здогадуємося.