Днями у бою проти російських загарбників загинув публіцист, громадський активіст, захисник з Української добровольчої армії Дмитро Сінченко з Кропивницького.
На Рівненщині попрощались із воїном
Про загибель захисника спочатку повідомив брат Героя, а далі інформацію підтвердила і дружина. Також саме вона поділилася спогадами про чоловіка та розповіла, як найкраще вшанувати його пам’ять:
Я би не хотіла писати цей пост. Ніколи, за жодних обставин. І зараз не хочу.
Але це легше ніж говорити кожному окремо.
А ще дуже складно писати про Діму у минулому часі.
У Дмитра була одна велика любов – Україна. Він мріяв про її світле майбутнє і намагався робити все, щоб прийти до нього, як можна швидше. Він нею жив і за неї ж віддав життя.
Він був світлою, розумною, щирою, принциповою людиною.
Дімка дуже філософськи і особливо ставився до життя і смерті. Тому я дуже прошу, щоб ваш сум був світлим.
А знаєте, як найкраще вшанувати його пам’ять?
Не беріть і не давайте хабарів. Боріться за свої права. Живіть по совісті і по Конституції. Говоріть українською, читайте українське, слухайте українське. Декомунізуйте та дерусифікуйте себе і простір навколо себе. Повірте, він радітиме, де б не був.
Якщо раптом ви хочете зробити добру справу у пам’ять про Діму, то в мене є пара пропозицій.
1. Можете задонатити невтомній пташці Татьяна Сила, яка з 2015 зігріває, годує і береже наших воїнів ( 4149 6293 6202 9993 )
2. Або зробити благодійний внесок на карту дівчатам з Янгол Життя – Благодійний фонд, які рятують наших діточок від страшних хвороб (4246 0010 6027 8714 )
3. Задонатьте своїм знайомим друзям волонтерам або військовим, тим кому довіряєте.
І просто ніколи не будьте байдужими, так, як Дімка не був…
Вічного йому життя і теплого прийому у Сварожих чертогах.
Я дякую тобі за те, що обрав захищати нашу Україну.
Дякую, що був.
Дякую за сина – це світло, яке світить найяскравіше і найтепліше.
І знай, я пам’ятатиму про тебе. У всіх галактиках, у всіх світах