В листопаді 2023 року під час археологічних шурфувань на території замку князів Острозьких у Дубні знайшли писанку давньоруського часу.
Як інформують у Дубенському замку, писанка знаходилася в частково дослідженій ямі з фрагментами посуду кінця ХІ – початку ХІІ ст., що перерізала об’єкт Х ст.
Науковці визначили, що їїї виготовили київські ремісники. Такі писанки створювали в майстернях, що спеціалізувалися на виготовленні керамічних полив’яних плиток на підлогу – дорогому і престижному елементі оздоблення багатих садиб і палаців Київської Русі.
У системі дохристиянського світогляду давніх слов’ян яйце втілювало образ джерела народження й оновлення світу. Із розквітом давньоруського ремесла прикрашені яєчка набули значення оберегу від злих духів, своєрідного сувеніру, чи й, можливо, іграшки, що притягує добробут і достаток у дім. Для цього, зокрема, у пустотілу середину писанки було покладено маленьке калатальце, тому вона видавала характерний звук. Зі зміцненням християнства в середині ХІІ ст. писанки перестають виготовляти.
Писанка знайдена в Дубенському замку пов’язана з періодом літописної історії міста Дубен. У той час територію, на якій було збудовано бастіонний замок, займав окольний город, де стояли заможні двори бояр, купців і ремісників, наближених до княжих посадників Дубна, чи й самого князя. Шляхом торгівельних і культурних зв’язків із Києвом писанка потрапила до когось із цих мешканців окольного города.
Такі писанки, особливо в добре збереженому стані, є рідкісною знахідкою на землях Київської Русі.
Завдяки Мельничуку Максиму можна побачити 3D модель найдавнішої писанки на Дубенщині.
А також можна почути, як звучала писанка більш як 900 років тому.