Нинішні випробування витримують не лише дорослі, а й діти, адже вони теж гостро переживають нинішні події та негаразди. І через це потрібно особливу увагу приділити саме дітям, які, без сумніву, вразливіші за дорослих.
Про те, на що варто зараз звернути увагу батькам, ми говорили з дитячим лікарем кардіоревматологом з більш як 30-річним стажем, завідувачем відділення педіатрії №2 Рівненської обласної дитячої лікарні, депутатом Рівненської обласної ради Оксаною ЛОЗОВОЮ.
– Пані Оксано, чи впливає постійне відключення електрики, яке відбувається усе частіше, на здоров’я дітей?
– Це може дратувати, завдавати дискомфорту, але не має жодного негативного впливу на дитяче здоров’я. Можу навіть сказати, що це, як би парадоксально не звучало, має позитивний вплив на дітей, адже без електрики вони значно ощадніше використовують свої смартфони та інші ґаджети. Й набагато менше ними користуються.
– Наскільки сильно ґаджети шкодять здоров’ю?
– Доволі відчутно. Усім відома шкода для очей, для постави й для нервової системи теж – тривале користування цими пристроями може спричинити розлади сну, збільшення рівня стресу. Але слід зазначити, що доволі довго діти перебували на дистанційному навчанні (а частина українських дітей через російську агресію й досі змушена навчатися таким чином). І через це учні почали втрачати соціальні навички, навички комунікації, отож слід серйозно задуматися про поновну соціалізацію, бо малеча надто довго залишалася вдома, спілкуючись з ровесниками та вчителями через інтернет, а це не можна вважати повноцінною комунікацією. І діти переживають стрес, знову повернувшись за парти. Й, по завершенню ковідних обмежень, зараз змушені навчатися в умовах постійних повітряних тривог. Виходить, з вогню потрапили у полум’я. І це для декого, на жаль, не може минутися без наслідків.
– Скажіть, будь ласка, як можна зараз покращити життя дітлахів?
– Дитина повинна бути зайнята не лише своїми обов’язками, не лише навчанням у школі, потрібне якісне дозвілля. Треба займатися спортом чи мистецтвом. Необхідно більше гуляти з дітьми. А ще заохочувати до читання. Свого часу був певний культ читання, а зараз – культ ігор у смартфоні чи на комп’ютері.
Свого часу побувала у невеликому італійському містечку. Зайшла у місцеву бібліотеку і з подивом побачила, наскільки вони заповнені. Усі читали, пізнавали щось нове, досліджували якісь явища. Дуже хотіла б, аби у нас теж вкоренилася ця культура сімейного читання, аби у якомога більше людей з’явилося прагнення до саморозвитку, до нових знань. Ми прагнемо збудувати справжнє громадянське суспільство. Але очевидно, що відповідального громадянина слід виховувати ще з дитинства.
– Пані Оксано, а хіба це не повинна бути державна політика щодо цього?
– Безперечно, держава зобов’язана забезпечити достойне дитинство, можливості для розвитку та саморозвитку дітей. Та не варто забувати про обов’язок батьків перед дітьми. Потрібно бути уважними до дітей. І ця увага не завжди опирається на платоспроможність, оскільки поцікавитися життям свого чада, спільно провести час, бути включеним у його чи її життя – не завжди означає надмірні витрати. Достатньо мати чуйне серце. А сьогодні потрібно особливо піклуватися про дітей.