Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий: Рік тому мене призначили міністром аграрної політики і продовольства. За рік роботи серед своїх досягнень назву три головних.
Перше – бюджетна підтримка АПК на 2017 рік принципово змінилася. Вона виросла у 15 разів.
У 2017 році аграрно-продовольчий комплекс отримав 5,45 млрд грн із державного бюджету. Це у 15 разів більше, порівняно із 2016 роком, коли підтримка АПК становила 350 млн грн.
З 2016 року закріплено підтримку с/г виробників у розмірі 1% вартості валової продукції сільського господарства на 5 років. Компенсацію за придбання сільгосптехніки українського виробництва збільшено з 15% до 20%.
Програмою підтримки АПК на 2017 рік передбачено на:
- здешевлення кредитів – 300 млн грн;
- кредити фермерам – 65 млн грн;
- підтримка хмелярства, садів, виноградників – 75 млн грн;
- підтримки тваринництва – 170 млн грн;
- “квазіакумуляцію ПДВ” – 4 млрд грн;
- здешевлення с/г техніки – 550 млн грн;
- інші програми – 287,8 млн грн.
Друге – значно зріс експортний потенціал АПК.
Відбулося розширення ринків збуту. Вже 278 українських підприємств мають право експорту на ринки Європейського Союзу. Українські виробники отримали додаткові квоти від ЄС.
Набув сили принцип регіоналізації між Україною та ЄС. Відтепер, експорт продукції птахівництва поновлено з областей, де не зафіксовано спалахів грипу птиці.
Тривають переговори про доступ української продукції до КНР, Йорданії, Єгипту, Сербії, Японії, Канади, Сінгапуру, Кореї, США, В’єтнаму, Малайзії, Індонезії та Індії.
Між Україною та Канадою ратифіковано Угоду про вільну торгівлю.
На продаж не більше 200 га землі,- Гройсман
Третє – розвиток органічного ринку вийшов на новий рівень.
З метою розвитку органічного ринку с/г продукції в Україні проведені заходи щодо гармонізації українського законодавства до вимог ЄС.
Так, у 2016 році Кабінет Міністрів схвалив проект закону “Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції”. Мета цього законопроекту – вдосконалити принципи правового регулювання органічного виробництва, а також адаптувати законодавство України до законодавства Європейського Союзу у цій сфері.
Враховуючи, що для стимулювання розвитку органічного виробництва важливою є державна фінансова підтримка виробників “органіки”, Мінагрополітики ініціювало внесення змін до порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам. Зокрема, передбачається, що фінансова підтримка надається фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі у розмірі, що не перевищує 500 тис. гривень, для проведення оцінки відповідності виробництва органічної продукції (сировини) із забезпеченням виконання зобов’язання щодо повернення бюджетних коштів.
Також за рівних умов фермерські господарства, які вирішили перейти до виробництва органічної продукції (сировини), матимуть перевагу перед іншими фермерськими господарствами, які претендуватимуть на отримання фінансової підтримки. Це стало першим кроком надання державної підтримки органічним виробникам.
Що ще потрібно зробити?
По-перше, провести земельну реформу.
Важливим кроком є початок діалогу з суспільством щодо введення обігу земель сільськогосподарського призначення. Основа нашої концепції ринку землі – орієнтир на дрібних і середніх агровиробників.
Так, вже напрацьовані основні моменти майбутнього закону про обіг земель:
- Покупцями сільськогосподарської землі зможуть бути лише громадяни України.
- Юридичні особи й іноземці не допускатимуться на ринок.
- Граничний розмір володіння – не більше 200 га в одні руки.
Але на жаль, питання введення ринку землі дуже політизоване. Це одна з тих позицій, де триває багато дискусій, які, будемо сподіватися, переростуть у конструктивний діалог і призведуть до важливих змін. Так, після запуску обігу земель АПК отримає потужний поштовх у сторону розвитку, збільшення виробництва, створення нових робочих місць та збільшення експорту своєї продукції із доданою вартістю.
По-друге, необхідно реформувати держпідприємства.
З квітня 2016 року функції з управління майном двох державних підприємств були передані до державного органу приватизації.
На сьогодні Фонд держмайна прийняв рішення про приватизацію чотирьох держпідприємств агропромислового комплексу.
Мінагрополітики систематично проводить роботу щодо моніторингу діяльності ДП. За результатами встановлено, що з 504 ДП, що належать до сфери управління Міністерства 64 перебувають в стані банкрутства, 86 – у стані ліквідації, 122 – заборонені законом до приватизації. Ще 34 ДП та ПАТ підлягають приватизації. Решта ДП функціонуючі.
Мінагрополітики підготувало, а Кабінет Міністрів вніс на розгляд Верховної Ради проект закону № 5445 “Про демонополізацію та впровадження ринкових засад функціонування спиртової галузі”. Він передбачає внесення змін до переліку об’єктів права державної власності, які не підлягають приватизації.
Прийняття законопроекту сприятиме проведенню прозорої та конкурентної приватизації підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.
По-третє, вкрай важливими є питання розвитку зрошувальних систем.
За умови відновлення та розвитку зрошувальних систем, Україна матиме можливості для нарощування виробництва зерна до 100 млн т на рік та для збільшення продовольства в обсягах, достатніх для 400-500 млн людей.
На сьогодні створено робочу групу з написання стратегії. До її складу залучені представники зацікавлених центральних органів виконавчої влади, науковці, міжнародні експерти та суб’єкти господарювання півдня України.
2 лютого 2017 року робоча група схвалила структуру стратегічного документу. Стратегія стане основою для підготовки угоди зі Світовим банком щодо його участі у фінансуванні робіт із відновлення зрошувальних систем.
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий, VoxUkraine