Прийшовши у світ, воплотившись як Син Людський і послуживши нашому спасінню, Бог змінив нашу реальність. Це вже сталося і не залежить від нас. Але що від нас справді залежить – це те, як ми Його зустрінемо.
З Євангелія ми знаємо, що пастухи й волхви поспішили до вертепу, аби привітати народження Спасителя, прославити Народженого та обдарувати Його щедрими дарами. Але не всі раділи Боговтіленню. Хтось, подібно до Ірода, прагнув негайно відкинути Його, знищити, забути про Сина Божого. Були й ті, навіть знаючи про давні пророцтва про прихід Месії, не був готовий, не звернув уваги, просто проігнорував Народження Спасителя світу.
І понад два тисячоліття потому, відзначаючи свято Різдва Господа нашого Ісуса Христа, ми щоразу постаємо перед таким самим вибором, як і ті, хто були сучасниками і свідками приходу Спасителя на землю. Нам відомо, що Христос народився і закликає нас оновитися, змінитися, вдосконалитись. Якою буде наша відповідь? Чи творитимемо ми добро на славу Божу? Чи відкинемо гріх, чи розкаємося у негідних вчинках? Чи навпаки, відступимось від Бога і світла заради легких задоволень? І безперечно, ми можемо проігнорувати цю звістку і цей заклик – але це також буде нашим вибором, проявом нашої волі.
І, відповідаючи на заклик Богонемовляти, ми не можемо зробити це одного разу й назавжди. Ця відповідь потребує щоденного поновлення у нашому виборі, коли визначаємося, чи чинити нам за законом Божим, чи підкоритися владі гріха. Саме тому, кожного року через святкування Різдва Христового ми оновлюємо наше усвідомлення божественної присутності, наше пізнання істини, наше розуміння власного обов’язку перед втіленим Сином Божим.
Христос народився!
Славімо Його!
За повідомленням з офіційної сторінки Православної церкви України у мережі Фейсбук