І знову Рівне одягає скорботні шати… Іще один вірний син нашого міста навіки залишився на полі бою.
Надзвичайна хороша людина… Це перші слова, які говорить про 44-річного старшого солдата Степана Рачука його дружина Алла…
Так вже сталося, що зустрілися вони за місяць до початку війни на Донбасі. А щойно ворог ступив на рідну землю, Степан вирішив – мусить стояти пліч-о-пліч з іншими захисниками України. Відтоді практично увесь час віддав задля боротьби за нашу країну.
«Він почувався наче риба у воді у військовій справі, йому це надзвичайно подобалося. Порядок, стрій, ідея, за яку йшли. Він почував себе на своєму місці, у своїй стихії…» – пригадує пані Алла.
Відтоді Степан Рачук присвятив себе військовій справі. Дружина його підтримала, бо ж, каже не могла інакше.
«Він дуже любив Україну, дуже любив життя і жити хотів тільки в вільній країні. А ще завжди підтримував мене, тому й я не могла піти проти його принципів, проти його бажання захищати, проти його покликання…»
Лише останній рік Степан жив не військовим, а цивільним життям… Тож намагався насолодитися кожною хвилиною. А тому поряд з ним завжди було легко, душа відпочивала, пригадує дружина. Він дуже любив риболовлю, мріяв отримати посвідчення водія.
Наприкінці лютого життя знову спонукало одягнути військову форму. І знову фронт, знову передова, знову такі рідкі й короткі, але такі важливі телефонні розмови.
«10 травня він зателефонував. Спитав чи все нормально. А потім каже: Сонце, не переживай, все добре, буду на базі – зателефоную ще…»
Того ж 10 травня старший солдат Степан Рачук загинув, захищаючи село Серебрянка Донецької області…
Прощання із Героєм відбудеться сьогодні, 16 травня, о 18.00 на майдані Незалежності. Поховають його на батьківщині – у Чернівецькій області.
За інформацією Рівненської міської ради